10 глава
─────
Декілька цитат:
◊ Сила - це концентрована енергія, яка накопичується самочинно або у відповідь на чиюсь волю.
◊ Знання допомагає накопичувати енергію, тому знання - це сила. Для того, щоб магія працювала, ми повинні знати, що робимо, коли висловлюємо намір досягти результату - не мети, зауваж, а саме результату магічної дії.
◊ Енергія землі живить нас. Ти вже звільнила в собі достатньо місця з допомогою перепроживання, і тепер ця енергія поволі входить в тебе. Ти відчуваєш себе легко, тому що починаєш усвідомлювати, що земля - мати всього сущого. Все виростає з землі. Вона підтримує і живить нас, а коли ми вмираємо, наші тіла повертаються до неї.
Якщо, звичайно, нам не вдасться здійснити великий перехід.
◊ Накопичуючи енергію, ми можемо подолати свої упередження про природу реальності і нашу власну, звільняючи тим самим місце для нових можливостей. Одна з них - можливість не вмирати. Найкраще пояснення цієї альтернативи запропонували мудреці стародавнього Китаю. Вони стверджували, що індивідуальна свідомість може добровільно злитися зі свідомістю всесвіту, або Дао. Тоді після смерті індивідуальна свідомість не зникає, як це трапляється зазвичай, а розширюється до вселенських масштабів.
◊ Сонячне світло - це чиста сила. Насправді це найконцентрованіша енергія, яка тільки існує в природі.
◊ З маківки голови невидимі енергетичні волокна спрямовуються в гору, в сферу небуття. Енергія може надходити до нас і з цієї сфери через отвір, що існує в самій маківці. Це волокно можна назвати ниткою життя, яка з'єднує нас з вищою свідомістю. Сонце, якщо вміти правильно ним користуватися, заряджає це волокно і запускає його в дію. Ось чому маківка голови має бути завжди захищена.
◊ В дитинстві ми легко даємо клятви і забуваємо про них, а потім зненацька опиняємось у їхніх путах, хоч і не пам'ятаємо, що колись їх давали.
Ці минущі обіцянки обмежують нашу свободу. Іноді ми стаємо жертвою надмірної відданості або присяги вічно любити когось, яку даємо, навіть не усвідомлюючи до ладу. В житті кожної людини є моменти, особливо в дитинстві, коли ми так сильно хочемо чогось, що мимоволі зосереджуємо на цьому весь свій намір, який запрограмований таким чином, що не змінюється аж доти, поки ми не отримаємо бажане.
◊ Клятви, зарікання, присяги і обіцянки сковують наш намір, і з того моменту, коли ми їх даємо, наші дії, почуття і думки спрямовуються на здійснення того, чого було вирішено досягти, або на виконання зобов'язань, які ми взяли на себе, незалежно від того, пам'ятаємо ми про це чи ні.
◊ Поки людина свідомо не відкличе свій намір, не звільнить його від хибних зобов'язань, - доти не зможе вільно реалізуватися в теперішньому.
◊ Минуле було в минулому, а теперішнє є тепер. Тепер - єдиний час, коли ти можеш бути вільна. Тож, у мене є шанс - єдиний шанс вибороти свободу. Теперішнє є тепер.
─────
Книга Тайші Абеляр "Магічний перехід. Шлях жінки-воїна".
─────
Інстаграм: / valery_kosta
Подякувати | Енергообмін: mobile-app.pum...
Негізгі бет 10 глава | Тайша Абеляр "Магічний перехід. Шлях жінки-воїна"
Пікірлер