Перше письмове джерело про Запорізьку Січ знаходимо у польського хроніста Марціна Бельського. За його свідченнями, козаки за Дніпровими порогами займалися промислами (рибальством, мисливством, бджільництвом), а взимку розходилися по найближчих містах (Київ, Черкаси та ін.), залишаючи в безпечному місці на острові в Коші кількасот озброєних вогнепальною зброєю і гарматами козаків. Оповідання Бельського про запорожців дає змогу зробити висновок, що об'єднання окремих січей у Запорізьку Січ відбулося, ймовірно, десь у 1530-х рр. М.Бельський подає відомості і про розміщення козацького Коша на о. Томаківка
Січ мала свій військовий та адміністративно територіальний устрій Запорізька Січ мала свої власні органи влади, які носили виборний характер. У козаків існувала своя управлінська ієрархія, яка була досить складною, але ефективною. Важливу роль відігравали клейноди, які було ознаками козацької влади.
Тому за своєю формою правління Січ була самобутньою козацькою республікою.
У її органах влади та управлінні, були наявними зародки майбутньої української державної організації. Тому ця своєрідна за структурою система влади була здатна виконувати складні функції внутрішньої і зовнішньої політики. Складові подальшого розвитку Січі створили великий вплив на формування демократичних засад суспільно-політичного устрою січовиків.
#Козаки #Запорізька Січ #Клейноди #Історія України
0:00 - Вступ
1:28 - Умови вступу до Січі
1:49 - Органи влади на Січі. Козацька рада
3:20 - Старшинська рада
4:16 - Гетьман
5:50 - Козацькі клейноди. Булава
6:22 - Кошовий отаман
7:09 - Бунчук
8:23 - Полковник
9:15 - Полково-сотенний устрій
11:03 - Пернач
11:53 - Генеральний писар
12:22 - Козацька печатка
12:51 - Суддя
13:38 - Обозний
14:20 - Осавул
14:59 - Генеральна військова канцелярія
15:18 - Підскарбій. Хоругва. Хорунжий
16:05 - Довбиш
Негізгі бет АДМІНІСТРАТИВНИЙ УСТРІЙ ЗАПОРІЗЬКОЇ СІЧІ. КЛЕЙНОДИ. ЗВАННЯ. ПОСАДИ
Пікірлер: 27