Неймовірно вишукана пісня на слова Ліни Костенко. Мабуть, саме тому й вишукана;)
Музика - Н. Денисенко.
Текст:
Там, за віками, за гірким туманом,
де вічність трубить у Роландів ріг,
була любов єдиним талісманом,
а талісман той звався - оберіг.
Було життя овіяне красою,
любов і честь цінились над життя.
І що там смерть з великою косою? -
мужчина, лицар, сонячне дитя!
В моїх садах мелодії Провансу,
і жінка, жінка, жінка всіх віків! -
за неї лицар гинув без авансу,
вона чекала цокоту підків.
В монастирях, фортецях і столицях,
в глухих палатах, схожих на тюрму,
якщо він лицар, -
о, якщо він лицар! -
вона троянду кидала йому.
Гриміли вальси, пурхали амури,
давили будні, смикала сім'я, -
жіноча туга билася об мури:
де лицар мій, молитва де моя?!
І хоч в'яжіть, хоч клітку або плітку,
хоч бозна-хто розкаже бозна-де,
якщо він лицар - жінка кине квітку,
на все життя очима проведе.
#ЛінаКостенко #поезіяукраїнською #Пласт #Гітара #Жінка
Звукозапис, зведення - Степан Горбик.
Гітара - Валентина Славінська.
Аранжування - Валентина Славінська.
Спів - Валентина Славінська.
Студія - P. toys records
Дизайн обкладинки - Марія Оленюк.
Записано в рамках проєкту до 110-ліття НСОУ "Пласт" - музичного альбому "Незламний цвіт".
Тернопіль, 2022
Негізгі бет Музыка "Апологія лицарства" - на слова Ліни Костенко
Пікірлер: 3