Балада бальконова
Місто булькало місто плямкало
і котилося із-під ніг
Я поклав руку на її тіла клямку
натиснув обережно та відчинити не міг
На божевільнім бальконі
вона тремтіла не відмикалась
я підбирав ключі всіх можливих гатунків
а вона з уст моїх текла-стікала
крапельками цілунків
Плакала і зітхала
тіла її сопілка
рук моїх не пускала
ніг роздвоєна гілка
А на тій гілці квіти біліли
листя що пахло сонцем-грозою
Пташка на гіллі
крилами билась
накрита моєю рукою
Грай сопілонько та не сумної
грай в сорочку розпачу вбрана
хай молоко твоїх звуків гоїть
стебла моєї рани
Балькон зненацька в ту мить розгойдало
та я нічого зробити не міг -
ми разом з бальконом додолу впали
і вгрузли в холодний міщанський сміх
Дядьки мордаті тітки пузаті
нас оточили довкіл
а ми в центрі Львова лежали як в хаті
і не встидались оголених тіл
ukrlit.blog.net...
toloka.hurtom.c...
Млин, Червона Рута 1989
Негізгі бет Балада бальконова ( плакала і зітхала ) - Млин - Червона Рута 1989
Пікірлер: 9