мені снився сон і тривав аж до ранку:
що я одягнувся в свою вишиванку.
проходжуся площею: поруч Хрещатик,
усюди спокійно, вцілілі всі хати.
аж раптом ось музика наша і танці,
і всі в вишиванках танцюють в Луганську.
і вишиті стелять усі скатертини
з Донецька до Львова, від Сумів до Криму.
усі дочекалися вдома на тата,
і хлопців своїх дочекались дівчата.
але, щоби ми одяглись в вишиванки
десятки і тисячі стали під танки.
із вишитим серцем не «зносили» руки.
і жодного з них ми не можем забути.
від неї тікає лихо,
і сили її не стерти.
сон закінчився.
це те, що дає силу дихати.
дає силу жити,
і не дає померти.
© fesyk
з мене вірші - з Вас донати:
4441 1144 5202 5073
#деньвишиванки #вишиванка #поезіяукраїнською #вірші
Негізгі бет Богдан Фесик - Вишиванка
Пікірлер: 2