Вірш: Я дякую за те, що я живу...
Молодь м.Сарни ХВЄ ''Переображення''
Я дякую, за те, що я живу,
За те, що маю де сьогодні спати.
За ласку й за любов Твою.
І що домівку не потрібно залишати.
Я дякую за тихі дні і ночі
Я дякую за мирну неба синь
Я дякую за те, що маю очі,
Щоб споглядать безкрайню височить.
Я дякую, що я не просинаюсь від зриву бомби, вибитого скла.
За те що я спокійно засинаю,
Хоч в Україні вже давно війна.
Не для усіх сьогодні тихі ночі,
В когось ні крихти хліба на столі.
Для когось смерть вже дивиться у очі,
Ну а когось забрала вже собі.
Там буря, там пожежа, десь цунамі.
І різні катаклізми по Землі.
А хтось вночі стогоні втратив маму.
Чи ще когось із близької сім’ї.
А я, Господь, так соромно зізнатись,
Коли коліна у тиші схилю,
Буває що не має, що сказати
І лиш прошу, прошу, прошу.
Все необхідне для життя я маю,
Я маю друзів, маю і сім’ю.
Під небом тихим в теплім домі засинаю,
Зі мною поруч ті, кого люблю.
І так тоді, коли лягаю спати,
Тішиться серце і душа моя.
Тобі « спасибі» хочеться сказати,
За те, що наді мною є рука Твоя!
Негізгі бет Я дякую за те, що я живу... | Тетяна Жученя
Пікірлер: 23