"Минають дні, минають ночі..." - вірш Тараса Григоровича Шевченка, написаний ним 21 грудня 1845 року:
Минають дні, минають ночі,
Минає літо; шелестить
Пожовкле листя; гаснуть очі,
Заснули думи, серце спить,
І все заснуло. І не знаю,
Чи я живу, чи доживаю,
Чи так по світу волочусь,
Бо вже не плачу й не сміюсь...
Доле, де ти? Доле, де ти?
Нема ніякої?
Коли доброї жаль, боже,
То дай злої, злої!
Не дай спати ходячому,
Серцем замирати
І гнилою колодою
По світу валятись.
А дай жити, серцем жити
І людей любити,
А коли ні... то проклинать
І світ запалити!
Страшно впасти у кайдани,
Умирать в неволі,
А ще гірше - спати, спати
І спати на волі -
І заснути навік-віки,
І сліду не кинуть
Ніякого: однаково -
Чи жив, чи загинув!
Доле, де ти? Доле, де ти?
Нема ніякої!
Коли доброї жаль, боже,
То дай злої! злої!
У субтитрах використано переклад англійською Віри Річ:
Source of English translation of the poem: Taras Shevchenko."Song out of Darkness". Selected poems translated from the Ukrainian by Vera Rich. London, 1961, p. 84.
#тарасшевченко #шевченковірші #українськапоезія
Негізгі бет DAYS ARE PASSING, NIGHTS ARE PASSING. Taras Shevchenko
Пікірлер: 10