Моя історія: я дуже хотіла покращити житлові умови для своєї доньки. Коли їй виповнилося 12р. ми продали гостинку 17 м і вклали гроші в новобудову. Переїхали жити до свекрухи і сестри чоловіка ( сім'я, 2 діт. 6 і 1 рік). Перевели дитину до сільської школи. 2,5 роки ми працювали з чоловіком, як прокажені. Ми просто не бачили свою доньку. А у неї в цей час, як з'ясувалось через пару років, був массивний булінг в школі, прощо вона мовчала бо бачила як нам важко. Дома, ми дурні батьки, сварили її зате що постіль не застелила, уроки не зробила. Тітка сварила за те що посуд не помила, не приберає за собою. А їй вже жити не хотілося. В школі давлять, дома сварять ніде не має віддушини. Потім самопошкодження пішли, ми теж сварили її. Що ти робиш? Навіщо? А її рот був на замку а тіло благало допоможіть мені. Потім почався субфібрилітет. Рік по лікарнях. Всі казали здорова! Знайома підвела до психіатра, вона мене так налякала, що вона може і життя покінчити і вона з цього не вибереться сама. Давайте ліки і цілодобово наглядайте за нею, щоб не покінчила життя. Я з переляку звичайно не стала давати такі ліки. А як би лікар вірно донесла мені всю інформацію, сказала як працюють антидепресанти і що потрібно паралельно займатися з психотерапевтом, обов'язково, можливо яб не втратила стільки часу. Потім була психолог, яка просто тягнула з нас гроші і час. Коли вона вже побачила що не справляється, то рекомендовала психіатра. Тоді я вже звернулась у лікарню і ми розпочали лікування. На разі ми лікуємо тяжку депресію і я вірю що моя дитина буде здорова. В нас велика квартира, в неї своя кімната, але немає між нами тих теплих відносин, які були у квартирі в 17 м2. Не втрачайти часу на спілкування зі своїми дітьми. Ніяки квартири, машини і ніякі матеріальні блага не коштують здоров'я наших дітей
@Oleh_Chaban
5 ай бұрын
дякую Вам. Ваша історія дуже особистісна і одночасно життєво - повчальна. Бажаю здоровя Вашій донці та повернення простих і зрозумілих родинних відносин. впевнений, що Ви справитися. Щасти Вам і Вашій сімї.
@annapodkopay3013
4 ай бұрын
Дякую Олег Сазонович!
@ЮліяКраска-н9в
10 ай бұрын
«Підсіла» на ваші відео завдяки «жовтим кедам» Юлії Бориско. Дякую, що несете користь
@TetianaBazyliev-qn1ze
8 ай бұрын
Я теж через «жовті кеди» отримала такий цінний подарунок як ваші «думаючі терапевтичні етюди» Дякую Вам професоре 🫶 Це дуже цінно і є над чим думати, щоб діяти по новому🕊️
@nataliyakotsyuruba2691
11 ай бұрын
Велике дякую за вашу працю , за ваш час ! .... всім на користь !
@annapodkopay3013
7 ай бұрын
Дуже дякую Вам Олег Сазоновис за такі доступні і прості лекції для батьків. Правильно Ви кажете дивитися все це требе МОЛОДИМ БАТЬКАМ, а ще краще хто тільки планує стати ними. Бо іноді вже буває запізно, нажаль.
@ЛарисаБулига
8 ай бұрын
Ваша щирість і відкритість обеззброює і лікує душу. Дякую за все, що ви для нас робите.
@ЛарисаОбразцова-щ1ф
Жыл бұрын
І краватка красива і етюди неперевершині , особливо сьогоднішній.Так , ми бачимо діток з проблемами невролочічного хварактеру , а треба виховувати , навчати і лікувати їх батьків.А що стосується онуків, то ви дуже наглядно продемонстрували на своїй онучці.Мій п'ятилітній онук такі перли видає...І дуже добре , що батьки його правильно виховують, це бальзам на душу для нас - бабусь і дідусів.
@НаталіяКарел
Жыл бұрын
Дякую за суперцікавий етюд!!!
@helenakovalenko2856
2 ай бұрын
Дякую Вам безмежно!
@nadiyakluck6522
10 ай бұрын
Дякую
@НаталіяБабій-п3т
Жыл бұрын
Це дуже, дуже важливо. Дякуємо
@lilystaninets9838
5 ай бұрын
Дякую Вам , пане Олеже, за такий цікавий і корисний етюд🙂
@vatsebamariya3946
Жыл бұрын
Краватка фантастична! Одразу звернула увагу 😊
@tkachenkomaria2740
Жыл бұрын
Дякую за вашу відданість справі❗
@БільчакВіталіна
Жыл бұрын
🙋♀️❣❣❣ Щиро дякую,пане Олеже, за цей шедевр👍🔥 Ваші відео мене🙆♀️ мотивують,і допомагають змінювати життя в кращу сторону👩👧👧 Всім батькам, рекомендую,завантажити собі це відео в галерею,і час від часу переглядати,якщо ви бажаєте,щоб ваша дитина виросла щасливою,в сучасному суспільстві.
@АннаХрущ-э3с
Жыл бұрын
Дякую !
@mariiaivash5547
Жыл бұрын
Читайте, малюйте, співайте, переглядайте фільми і слухайте музику з дітьми.
@Svgutsman
Жыл бұрын
Дякую! Дуже влучні акценти)
@olhapidhorna8216
10 ай бұрын
Дякую,пане Олеже!Цікавий етюд!Обов'язково ознайомлюся з працями В.Пруді,від себе раджу не забувати про твори Шалви Амонашвілі,видатного педагога та психолога.Майбутнім батькам ,педагогам також варто ознайомитися з творами Шалви Олександровича,які,на мій погляд,не втрачають актуальності!
@НАТАЛІЯТКАЧ-ы1м
Жыл бұрын
Дякую, пане Олеже, за дуже актуальний етюд для сучасних батьків! І я, як дитячий психолог, повністю погоджуюсь з рекомендаціями автора!
@fox_creative_workshop
Жыл бұрын
Дякую! Дуже цінна інформація для мене, як для мами і як для дитячого психолога. Вважаю, що потрібно це доносити батькам при будь-якій можливості, повертати батьків до своїх дітей.
@ЛарисаОбразцова-щ1ф
Жыл бұрын
Велике дякую
@ukraine.yulia.10
Жыл бұрын
Як цікаво було слухати історію про вашу внучечку ❤
@ЛіліяЖмурко
Жыл бұрын
Дякую, дуже актуальна тема!
@SunFlauer-d5n
Жыл бұрын
Ви виглядаєте дуже елегантно, пан Олег! Дуже потрібна тема, ми в стані війни стали самі себе втрачати, що казати про бідних малят...
@МаринаРадчук-ь7п
8 ай бұрын
Додивилась до кінця і згадала свою метафору про терпіння. Я завжди кажу, що мені необхідне відро терпіння, якщо воно порожнє, то хтось обов'язково постраждає😊
@kateryna2191
9 ай бұрын
Дякую!!❤ пішла мотивувати дитину на працю!
@МаринаРадчук-ь7п
8 ай бұрын
Дякую! Рекомендую гру "Phase 10", граємо з дітьми.Сину -7, доньці -10 років.
@stepnat2010
7 ай бұрын
Дуже Вам дякую,зараз це так на часі
@ЗДО5м.Київ
Жыл бұрын
Терпіння і мудрості нам усім❤
@Vika_Pomorska
8 ай бұрын
Дякую.
@olena.plesak
7 ай бұрын
Щиро дякую!
@KC-bk4rb
8 ай бұрын
дякую за Ваші етюди! в цьому відео ми говорили переважно про дітей 5-6 та молодший шкільний вік. А як себе поводити з 3-ох річними, коли вони протестують (за умови, що всі пункти, які були на слайді - виконуються)? вмовляння не допомагає, і я не впевнена, що дитина розуміє все, про що говориться. Цікаво було б подивитись відео і про дітей 2-4 років
@ОленаКравченко-р8я
10 ай бұрын
Надзвичайно цікаво, дякую! Зрозуміла, що є на чим попрацювати
@ВасильЗамишляєв
Жыл бұрын
ДЯКУЮ!
@matildamadam9433
Жыл бұрын
Можу порекомендувати Світлану Ройз. Вона писала про скуку що важливо для дитини. Також про те що в умовах війни для дітей краще допомогати в структуруванні часу. У неї багато цікавої та корисної інформації
@tkachenkomaria2740
Жыл бұрын
Дякую 🤗
@Ївга-э1т
7 ай бұрын
Онуки вчаться в Іспанії, у напівкатолицькій школі, але також в інших на першому місці соціалізація, емпатія, самостійність
@oksanaenchantres
8 ай бұрын
Я вам така вдячна за це відео, страшенно картаю себе, що я погана мати, пора на кнсультацію 😂, але прослухала і зрозуміла, що геть не все так погано, як я уявляла 🎉
@ТаїсіяУсенко
5 ай бұрын
Дякую, дуже повчально. Було б добре, виконувати рекомендації Вікторії ❤
@Oksana_Kaliuzhna
7 ай бұрын
Вам дуже личить ця краватка і біла сорочка. Гарного дня вам!
@marinaklymenko7368
7 ай бұрын
Пане Олеже, не згодна з Вами. Розкажу свою історію. Моя мама так радилася зі мною, десь чи 10-13 літньою з приводу їхнього розлучення з моїм папою. Звичайно, я , як дитина хотіла збереження шлюбу. До чого це призвело, що виходить, що ДОРОСЛІ батьки поклали на мене свої проблеми, замість того щоб вирішувати їх самотужки. А я на себе поклала почуття провини, що вони нещасливі, несла його 30 років і навіть не розуміла цього, батько захворів на онкологію, і я з почуття провини три роки спасала його, не дозволяючи матері за ним доглядати, занедбала свою сім'ю, поклала своє ментальне та фізичне здоров'я. Батько помер, я мучалася почуттям провини, що не змогла його врятувати, навіть не почувши банальне дякую від батька перед смертю. Це робота дорослих знаходити зусилля до забезпечення дітей, все інше відмовки. Бо діти впадають в рятівника батьків-жертв. Треба було не заводити дітей, якщо Ви не можете їм дати.
@y8041
5 ай бұрын
А чому не згодна?
@ТетянаК-у2м
3 ай бұрын
18:20 Дивно, що мудрі, як вважається, японці саме ТАК виховують дітей... Можливо, це йде від самурайських традицій, бо занадто жорсткий перехід від вседозволеності до обмежень і заборон.
@ТатьянаМичковская
5 ай бұрын
"Завидую я. Этого секрета не раскрывал я раньше никому.Я знаю, что живет мальчишка где-то,и очень я завидую ему.Завидую тому,как он дерется, -я не был так бесхитростен и смел.Завидую тому,как он смеется, -я так смеяться в детстве не умел.Он вечно ходит в ссадинах и шишках, -я был всегда причесанней, целей.Все те места, что пропускал я в книжках,он не пропустит.Он и тут сильней.Он будет честен жесткой прямотою,злу не прощая за его добро,и там, где я перо бросал:«Не стоит!» -он скажет:«Стоит!» - и возьмет перо.Он если не развяжет,так разрубит,где я ни развяжу,ни разрублю.Он, если уж полюбит,не разлюбит,а я и полюблю,да разлюблю.Я скрою зависть.Буду улыбаться.Я притворюсь, как будто я простак:«Кому-то же ведь надо ошибаться,кому-то же ведь надо жить не так».Но сколько б ни внушал себе я это,твердя:«Судьба у каждого своя», -мне не забыть, что есть мальчишка где-то,что он добьется большего,чем я."Евгений Евтушенко[12]
@АннаВласенко-щ9ы
Жыл бұрын
Дякую за те, що Ви з нами. Аааа..... Якби не акцентували увагу на краватку, я б і не звернула уваги, сорі.
@dariv734
7 ай бұрын
А що робити, коли дитина дійсно почала проявляти відсутність емпатіі, не дуже переймається відсутністю друзів , обирає більш одиночні ігри та зайняття ( 8 років дитині). Так, гаджет присутній ...але не цілодобово
@artyomnovikov2728
11 ай бұрын
Зараз є гаджети і споживання, а раніше був фізичний труд та ранні браки/сімейні обов'язки. Тому сказати, коли дітям було краще жити доволі важко
@mariiaivash5547
Жыл бұрын
🙌🏻
@artyomnovikov2728
11 ай бұрын
Кількість захворювань могла "вирости" тому що раніше ніхто не досліджував рівень захворювань або були інші методи дослідження
@АллаПетрищак
8 ай бұрын
Про ліворуких недоговорили…..😢
@АндреаЯ
Жыл бұрын
І) о, свята Катерино, краватка шарман, блєск ,.. ну і все що з того словничка Елочки пасує. Трохи зафіглювати інколи треба) невинний каламбур ) цікаво як би він зайшов Нєкрасову, Бродскому, Тарковскому,..???
@dariasil6558
Жыл бұрын
Пане Олеже, дякую Вам за відео! Все чудово, інформація, подача. Але є один моментик, який ріже вухо, це без критики, просто зворотній звязочок. Слово мозок. У родовому відмінку- мозКу, не мозГу. Нічого не можу вдіяти, дуже ріже вухо.
@Oleh_Chaban
Жыл бұрын
дякую. врахую)
@malyatam
Жыл бұрын
Мені цікаво: вихователь 10 хвилин умовляє дитину вдягнутись, а хто займається в цей час іншими дітьми? З усім, що висловила Вікторія Прудень, також погоджуюсь.
@дзен-р9с
Жыл бұрын
В Курпатова тема розкрита детально.
@Oleh_Chaban
Жыл бұрын
куда ж мені тягатися з Курпатовим))) але дякую що Ви і зі мною)
@дзен-р9с
Жыл бұрын
@@Oleh_Chaban Вас відкрив тількі тиждень тому і в захваті що в нас є публічні фахівці такого рівня) До того споживав Курпатова. В него є чому повчитися, бо він всмоктує усі світові відкриття в галузі психіатрії, штучного інтелекту... До того ж думаю що він є розробником технологій інформаційного впливу, в рамках інформаційної війни, котру ми тотально програємо оркам, що в короткій перспективі призвиде до поганих наслідків. Точні вже призводить, судячі з психічного стану більшості українців. Конвенційна війна на це впливає, але вона не на першому місці. На першому саме інформаційний вплив, через контролеваний інфо простір, котрий під кришку заповнен демотиваторами і страждають від впливу саме ті, хто безперестану гортае стрічку "новин"
@olgababenko727
9 ай бұрын
@@Oleh_Chaban Ви наш, і для нас, інші - для інших
@ЛесяШкрібинець-н5е
Жыл бұрын
Питання не зовсім по темі, але оскільки ви викладаєте в мед.університеті,чи є в курсі психіатрії для студентів лекцій про ПТСР?
@Oleh_Chaban
Жыл бұрын
вітаю. так, такі лекції читаються. а на нашій кафедрі ще і ТУ по ПТСР проходять
@ihorkovalyk4800
5 ай бұрын
Цікавий етюд. Про дітей завжди варто говорити.
@ВолодимирЧудо-н4ч
4 ай бұрын
Чудові лекції
@annapodkopay3013
7 ай бұрын
Моя історія: я дуже хотіла покращити житлові умови для своєї доньки. Коли їй виповнилося 12р. ми продали гостинку 17 м і вклали гроші в новобудову. Переїхали жити до свекрухи і сестри чоловіка ( сім'я, 2 діт. 6 і 1 рік). Перевели дитину до сільської школи. 2,5 роки ми працювали з чоловіком, як прокажені. Ми просто не бачили свою доньку. А у неї в цей час, як з'ясувалось через пару років, був массивний булінг в школі, прощо вона мовчала бо бачила як нам важко. Дома, ми дурні батьки, сварили її зате що постіль не застелила, уроки не зробила. Тітка сварила за те що посуд не помила, не приберає за собою. А їй вже жити не хотілося. В школі давлять, дома сварять ніде не має віддушини. Потім самопошкодження пішли, ми теж сварили її. Що ти робиш? Навіщо? А її рот був на замку а тіло благало допоможіть мені. Потім почався субфібрилітет. Рік по лікарнях. Всі казали здорова! Знайома підвела до психіатра, вона мене так налякала, що вона може і життя покінчити і вона з цього не вибереться сама. Давайте ліки і цілодобово наглядайте за нею, щоб не покінчила життя. Я з переляку звичайно не стала давати такі ліки. А як би лікар вірно донесла мені всю інформацію, сказала як працюють антидепресанти і що потрібно паралельно займатися з психотерапевтом, обов'язково, можливо яб не втратила стільки часу. Потім була психолог, яка просто тягнула з нас гроші і час. Коли вона вже побачила що не справляється, то рекомендовала психіатра. Тоді я вже звернулась у лікарню і ми розпочали лікування. На разі ми лікуємо тяжку депресію і я вірю що моя дитина буде здорова. В нас велика квартира, в неї своя кімната, але немає між нами тих теплих відносин, які були у квартирі в 17 м2. Не втрачайти часу на спілкування зі своїми дітьми. Ніяки квартири, машини і ніякі матеріальні блага не коштують здоров'я наших дітей
Пікірлер: 70