Авторська пісня озвучена за допомогою штучного інтелекту.
Підписуйтесь на Телеграм: t.me/ai_gura
Куплет 1:
Вечірній обрій вогниками сяє,
Вгорі вже зорі мирно мерехтять,
Ніч землю злегка й тихо огортає,
І цвіркуни в гаю собі бринчать,
Перехід:
Весь небозвід мов блискітками вкритий,
Чарує око без міських нав'язливих вогнів.
Приспів:
Даруй мені природо ріднокрая,
Солодку мить у тихій глушині,
Щоб вухо й око моє відпочило,
Від метушні міщанського життя,
Щоб у душі моїй закарбувалась,
Спокійна ніч за межами людей.
Куплет 2:
Бита дорога десь у даль тікає ,
У горизонт за межі моїх дум,
Не світять їй міські гарячі лампи,
Лиш місяць злегка оглядає шлях.
Перехід:
Тут у безмежності гуляє вітер вільно,
І гладить килим із високих літніх трав.
Приспів:
Даруй мені природо ріднокрая,
Солодку мить у тихій глушині,
Щоб вухо й око моє відпочило,
Від метушні міщанського життя,
Щоб у душі моїй закарбувалась,
Спокійна ніч за межами людей.
Куплет 3:
Я любуватись можу хочби вічно,
Цим місцем де завмер сам час,
І невимовною красою свого краю,
Кормити зір свій в тихій глушині.
Перехід:
До тебе все таки повернуся я знову,
Природна велич рідного села.
Приспів:
Даруй мені природо ріднокрая,
Солодку мить у тихій глушині,
Щоб вухо й око моє відпочило,
Від метушні міщанського життя,
Щоб у душі моїй закарбувалась,
Спокійна ніч за межами людей.
Кінцівка:
До тебе все таки повернуся я знову,
Природна велич рідного села.
Негізгі бет Глушина
Пікірлер: 1