В одної жінки була дочка. Звали її Кася. Була вона гарна й здорова, але страшенно ледача. Років до двадцяти сиділа на печі й нічого робити не хотіла, тільки спала або їла. Ніколи вона не вмивалася, не розчісувалась, волосся в неї було завжди розпатлане, розкудлане, і тому всі її називали ледачою Кудлою. Мати мусила сама поратися по господарству, бо якби вона чекала Кудли, то горщики завжди були б у сажі та в бруді, хата не заметена, корова недоєна. Не раз мати гнала доньку до роботи й казала їй:
Ой, Кудло, вчися робити, бо тебе ж не король свататиме, а селянські сини. Скаже тобі хазяйнувати як слід і слухати не схоче, коли ти йому казатимеш, що в тебе ручки болять.
Але Кудла нічого не відповідала, переверталася на другий бік і спала собі далі.
Всі дівчата її віку, давно вже повиходили заміж, а на Кудлу ніхто й глянути не хотів, бо кому потрібна така жінка, що й сорочки тобі не випере й їсти не зварить?
Тимчасом Кудлі припав до серця один молодий лісник, який жив недалечко від їхньої хати й частенько до них заходив.
Негізгі бет Ойын-сауық Ледача Кася (польська казка) 👩🧹
Пікірлер