В початковому задумі тлом пісні мали бути використані самі тільки вулички Єршалаїму, яких я колись чимало нафотографував - але час вніс свої корективи. У фіналі є також неймовірне фото з обложеної "Азовсталі" Дмитра Козацького, з альбому, який він виклав у вільний доступ, коли ще не знав, чи вийде звідти живим.
МАРІЯ
А Вона все блукала провулками Єршалаїму,
А Вона все шукала, в яку б каменюку нечулу
Перелити хоч краплю Її божевільного болю -
Та кришилось каміння, не в змозі вмістити такого...
А із ран Його кров заливала, здавалось, півнеба,
І із вуст Його жовч затопила, здавалось, півсвіту,
І з очей Його біль обертав кожен сміх на шаленство -
О, Маріє, Маріє, як жити в цім світі, Маріє?!.
Він спокутував Гріх - світ гріхами ще більшими дихав.
Він ганьбив за брехню - та плодились, мов тля, фарисеї,
Леґіони рабів витягали залізо із піхов -
Аби рабство своє возвеличити кров’ю своєю...
А Марія блукала провулками Єршалаїму,
Як сліпа, спотикалась і стіни торкала руками,
І теплішим був камінь за тих, що проходили мимо,
І добрішим за них Їй здавався бездушний той камінь...
Онде Юду несуть: з шиї зашморг звисає змією, -
І зміїно сичить несподіване слово: „Месія!..”
Що з того, що пророкам своїм ти не мати, Юдеє! -
Це ж мій син, це - мій Син, то мій хлопчик!.. - шепоче Марія.
Прийде час Його слави і жнив;
лиш торкнеться серпом Він -
І впаде виноград, і сім янголів вийдуть із диму -
Та і в царстві Твоїм, о Маріє, болітиме спомин,
І сльоза Твоя капне
на вулиці Єршалаїму...
22.05.2011
Негізгі бет Марія
Пікірлер: 6