ШПАК ЧОРНИЙ. ГНІЗДО. ЧОТИРИ ПТАШЕНЯ ДЕНЬ 6. ІСПАНІЯ 26-5-22 - STARRY BLACK. NEST. FOUR BIRDS. SPAIN
Шпак звича́йний[1], шпак (Sturnus vulgaris) - вид із роду шпаків родини шпакових ряду горобцеподібних. Довжина 19-22 см, вага 60-90 г.
Шпаки багатьох видів населяють всю територію України, більшу частину Європи та західної Азії. Ці птахи є постійними мешканцями південної і західної Європи. Восени мешканці північно-східної Європи, як правило, перелітають на південний захід Європи та у південно-західну Азію.
Шпак є, мабуть, одним із найвідоміших птахів у помірних широтах. Птах розміром з дрозда з довгим і прямим дзьобом з трохи сплюсненим кінчиком. Має довжину від 19 до 22 см, вагу від 60 до 90 грамів. Розмах крил шпака сягає 42 см. Покриття блискучо-чорне, ґлянцево-малинове або зелене з білими цяточками, які найпомітніші взимку. Дорослі самці європейських шпаків мають менше білих цяточок, ніж самки. Пір'я в горловій частині довге і рідке, і часто використовується як видимий сигнал. Молоді шпаки сіро-бурі, однак, вже в свою першу зиму нагадують дорослих шпаків. Пір'я шпаки оновлюють раз на рік в кінці літа після закінчення сезону парування. Зменшення кількості цяточок у період розмножування є наслідком зношування білявого пір'я грудної частини. Забарвлення дзьоба варіює з порами року - взимку він бурувато-чорний, а от влітку у самиць стає цитриново-жовтим, а у самців - жовтим із блакитно-сірою основою[4]. Шпаки радше ходять, ніж стрибають. Їх політ впевнений та прямолінійний. Під час польоту шпаки мають трикутну форму і виглядають короткохвостими.
Молодий шпак
Звичайний шпак є досить галасливим птахом з великим розмаїттям як механічних, так і мелодійних звуків, в тому числі такий відомий як «вовко-свист».
Шпаки - неабиякі пародисти. У неволі шпак, як звикне, здатен вивчити безліч різних звуків, мелодій та голосів[5].
Пісні зазвичай співають самці. Самки, хоча і рідше, але співають також. Пісні містять у собі міміку, клацання, вищання, клекотіння, свист. Окрім пісень, було також описано 11 покликів, включаючи Поклик зграї, Поклик небезпеки, Поклик атаки, Поклик зборів. Шпаки щебечуть під час купання, тим самим утворюючи багато шуму. Навіть коли зграя зовсім мовчить, синхронізовані рухи зграї утворюють характерний шум, який можна почути за сотні метрів.
Поширення та місця існування
Шпак зазвичай поселяється у міських та приміських зонах, де є багато штучних споруд, які забезпечують йому місця відпочинку і гніздування. Шпаки також люблять поселятись в трав'янистих місцинах, особливо тих, де є легкий доступ до фуражів, а також поблизу пасовищ, ігрових і ґольфових полів. Інколи мешкають в лісах і дібровах, рідше в місцях, засаджених кущами. Шпаки дуже рідко мешкають в густих лісах. Саме здатність шпаків до швидкого, невибагливого пристосування сприяла такому широкому їх розповсюдженню практично по всій території Землі.
Поведінка
Шпаки віддають перевагу зграйному способу життя, особливо восени і взимку. В центрах міст можуть групуватись зграї до півтора мільйона шпаків, створюючи дуже великі проблеми з послідом. Відходи, якщо вони у малій кількості, служать дуже поживним добривом. Однак у великій концентрації ці відходи можуть, через свій хімічний склад, знищувати насадження.
На шпаків дуже часто полюють хижаки. Серед них сапсан і бурий яструб. Однак, у 1970х роках вживання шпаками злаків, оброблених хімікатом ДДТ, призвело до того, що при поїданні шпаків в організмі сапсанів накопичувалась велика кількість токсинів. Як наслідок, у яйцях яструбів спостерігались вміст органохлорину і набагато тонша стінка шкаралупи, в результаті чого репродуктивність яструбів значно падала.
Гнізда шпаків також дуже вразливі для таких хижаків, як горностай, лисиця, людина.
Живлення
Шпак є комахоїдним птахом і зазвичай живиться такими комахами, як гусениця, міль, цикада, також павуками, равликами і маленькими ящірками. Поїдання шпаками комах необхідне для успішного розмноження. Шпаки також живляться і рослинами, зокрема, пшеницею, ячменем, фруктами, нектаром. Шпаки володіють кількома методами здобування їжі. Головним методом є підбирання комах або з поверхні, або з-під поверхні ґрунту.
Яйця шпака
Сезон розмноження шпаків починається ранньої весни і літа. Після запліднення самки шпака протягом кількох днів щоденно відкладатимуть яйця. Якщо за цей час якесь яйце губиться, то вона кладе на його місце нове. Яєць, як правило, 4 - 5. Яйця еліптичної форми блакитного, часом білого кольору з ґлянцевою поверхнею. Інкубаційний період триває 13 днів. Обидвоє батьків несуть відповідальність за висиджування яєць. Однак, самка сидить на яйцях більше часу, і характерно те, що вночі яйця висиджує завжди тільки самка. Молоді птахи народжуються сліпими та голими. Перший пух у них з'являється на сьомий день, а бачити починають на дев'ятий. Перебування в гнізді молодих пташенят триває близько трьох тижнів, де їх годують обидва батьки.
Негізгі бет ШПАК ЧОРНИЙ. ГНІЗДО. ЧОТИРИ ПТАШЕНЯ ДЕНЬ 6. ІСПАНІЯ 26-5-22 - STARRY BLACK. NEST. FOUR BIRDS. SPAIN
Пікірлер