Автор: Артемчук Мирослава
Коли душа проходить переплавку,
Вона переживає сильний біль.
Горить вогонь… й від самого початку
Згорає все: образи, гордість, гнів...
Виходить все, що глибоко ховали,
Чого не знали навіть ми самі,
Що так ретельно й довго маскували.
Виходить все, що в нас було на дні.
Нас Бог вогнем від домішків звільняє,
Щоб чистими всім серцем ми були,
Хоч і душа про звільнення благає
Від тих обставин, що в життя прийшли.
Для кожного ця піч буває різна:
Комусь хвороба наче темна ніч,
Комусь в лице проблеми віють грізно,
Комусь від втрати у душі горить.
Буває й так, що інша переплавка
Когось спіткає у його житті…
Комусь Господь дає, як піч, багатство,
Щоб показати, що в душі, на дні.
Щоб показати, ким ми є насправді
І що у нас лежить на глибині...
Чи будем ми по істині багаті
Багатством вічним, тим, що у Христі?
Порою Бог і бідність посилає,
Щоб ми також побачити могли
Все те, що ми в душі давно ховали,
Щоб вийшло те, чого й не знали ми.
Для когось переплавка - це є тиша...
Коли, здається, навіть Бог мовчить.
Коли здається, що Господь залишив,
Коли здається, що до смерті мить.
У кожного є різна переплавка...
Та результат у кожного один.
Цей результат - це змінений характер,
Щоб в нас відображався Божий Син.
І щоб це не було - це дуже тяжко,
Коли вогонь всередині горить...
Коли проблем маленьких так багато,
Що голова від цього вже болить.
І це не день, не два, і це не місяць
Господь нас плавить й чистить у вогні.
Та є у Бога кожному з нас місце
У Себе на святковому столі.
Просімо в Бога сили не здаватись.
В вогні лиш те, що зайвим є, згорить.
В вогні від пут ми будемо звільнятись,
Від того, що додолу нас гнітить.
Усе пройде, і ми Його прославим
За те, що Він в вогні нас переплавив.
Хай Бог дасть сили все це пережити,
Щоб Його образ нам відобразити!
Негізгі бет «Переплавка» - християнський вірш
Пікірлер: 61