Вітаю, діждали!
Утішно нападаємо на Вас чорною піснею з майбутнього альбому «Співомовний», рядки з котрої, були вириті на першому надгробку автора, до наших днів сей камінний артефакт не добув...
Плиту втрачено під час другої світової...
А ми нагадуємо що Степан Руданський похований в Ялті там де й провів останні роки, як практикуючий лікар.
Тож чорного кольору Вам у зморені веселощами, душі.
1. Чорний кольор
Щоб співати кольор чорний,
Дала-сь голос свій,
І, тобі їдній покорний,
Я співаю кольор чорний,
Бо то кольор мій!
Життя моє сумне було,
Як і кольор той!
Як згадаю то, що було,
То, що було й не минуло, -
Вмиюся сльозой!..
І тепер я сиротою, -
То єсть певна річ!
Нема серденьку покою,
Воно сумне, як порою
Осінняя ніч…
І чекає життя чорне
Сироту, мене;
Бо як мила не пригорне,
Як гадаю, життя чорне,
Як смерть, не мине.
І по смерті не заплаче
Ніхто в чужині,
Хіба чорний крук закряче,
Чорна хмаронька заплаче
Дощем по мені.
Тяжко, тяжко, що на гробі
До судного дня
Не прийде ніхто в жалобі,
Не подумає на гробі,
Хіба ніч їдна.
18 березня 1854 року.
Основні сесії були записані на вже рідненькому секретному хуторі Сміху і Шуму у ґазди звуку Вадіка (липень-жовтень 2019-го) решта запису матеріалу і зведення здійснювали у спорідненому з хутором місці на студії Шпиталь рекордс в шанованого музиколюбця і побратима Лесика.
За шо їм велика дяка!
Негізгі бет Музыка Пиріг і Батіг - Чорний кольор (18.03.1854)
Пікірлер: 35