Боржава - прекрасна у будь-яку пору року. Не можна не закохатися в її оксамитові схили і букові праліси. З кожним роком вона стає все популярнішою серед туристів, та при бажанні кожен може знайти тут свій затишний куточок, у часі чи просторі. Для мене він перш за все в часі - це міжсезоння.
Гірський масив на Полонинському хребті в Українських Карпатах, між річками Віча і Рікою. Розташований у межах Воловецького, Міжгірського, Свалявського, Іршавського і (частково) Хустського районів Закарпатської області.
Полонина Боржава - хребет довжиною до 50 км з зоною букових пралісів до висот 1200 м, а вище - суцільні полонини, вкриті чорничниками. Взагалі вся Боржава має здебільшого плавні лінії, багато широких вершин, але хребет Великий Верх - Стій відрізняється дуже стрімкими схилами і вузьким гребенем.
До основних вершин Боржави відносяться: Стій (1681 м), Великий Верх (1598 м), Магура-Жиде (1505 м), Гемба (1498 м), Іволове (1415 м), Граб (1374 м), Кук (1361 м), Темнатик (1343 м), Плай (1323 м), Кучера-Кругла (1240 м), Ряпецька (1210 м), Кругла (1208 м) та інші.
Хребет починається біля смт Міжгір'я масивом гори Кук (за іншими даними - хребтом Палений Грунь), далі через перевал Присліп (938 м) і гору Ополонок (1171 м) тягнеться на північний захід з поступовим набором висоти. Від гори Великий Верх (1598 м) у тому ж напрямку (на Воловець) висоти зменшуються - Плай (1350 м), Темнатик (1344 м), а на південний захід збільшуються до гори Стій (1681 м), далі хребет дуже різко обривається.
Центром ландшафту є вершина Великий Верх (1598 м), де перетинаються два головні хребти. Перший хребет простягається з південного сходу на північний захід на 17 км, розпочинається кількома безіменними вершинами, що виходять за ВМЛ заввишки 1194 м, 1189 м і 1212 м, Граб - 1374 м, Магура-Жиде - 1517 м, Курта - 1459 м, Гемба Велика - 1494 м і Гемба Мала - 1430 м, Великий Верх - 1598 м, Багно - 1318 м, Плай - 1350 м, Темнатик - 1344 м. Другий хребет, перпендикулярний до першого, простягається з південного заходу на північний схід на 10 км. Тут є вершини: Скалянка - 1254 м, Зиньова - 1367 м, Стій - 1681 м та інші.[1]
На південних схилах хребта бере свій початок річка Боржава, що прорізує широку долину у Вигорлат-Гутинському (Вулканічному) хребті та впадає в Тису. На півночі та північному сході Полонина Боржава межує із Воловецько-Міжгірською верховиною.
Пригребеневі поверхні вирівняні, з конусуватими вершинами. Західні схили - круті, у нижній частині покриті буковими пралісами з окремими хвойними деревами. Південні та східні схили - більш спадисті, вкриті ділянками лук (полонинами на західних схилах). Північні схили йдуть униз крутими (місцями скелястими) урвищами в долину річки Рипинки та Воловецької верховини.
Масив складається з флішу (у верствах переважають пісковики). Схили помережані притоками річок Боржави, Латориці, Ріки.
Заказник Потік Оса
Гора Гемба взимку
Полонина Боржава. Вид з гори Вигорлат
Водоспад Шипіт
На Полонині Боржава верхню межу лісу (ВМЛ) утворюють природний територіальний комплекс (ПТК) з буковими лісами (за винятком частини північно-західного схилу ландшафту). ВМЛ проходить тут на висоті 900-1200 м. над р. м. На Полонині Боржава ландшафтна (природна) ВМЛ взагалі не збереглася. Поконтурна реконструкція післялісових ПТК засвідчила, що ВМЛ раніше проходила на висоті 1450-1500 м. над р. м. (максимальна висота Полонини Боржави - г. Стій 1677 м. над р. м.). Підтвердження цього - окремі екземпляри смереки, що трапляються на західних схилах г. Великий Верх до висоти 1500 м. над р. м. (середня висота смерек 1,0-1,5 м). Незаперечним доказом цього є знахідки К. Малиновським і В. Мельничуком у 1955 році високогірних субальпійських видів під горою Граб на висоті 1420 м. над р. м., а також М. Малохом у 1931 році на г. Темнатик (1347 м. над р. м.).[2][3]
Букові деревостани світловою повнотою 0,6-0,7 і висотою 16-20 м різко змінюються трав'яно-чагарниковою рослинністю. Окремі буки в смузі ВМЛ характеризуються погнутими товстими стовбурами, на яких трапляється багато наростів та потовщень. Крона у них починається над землею і має переважно асиметричну форму. У зоні ВМЛ серед бучин найбільш поширені асоціації: зубницеві, безщитникові, аденостилові і осоково-злакові. Букове криволісся трапляється рідко. Дерева в таких ПТК мають серпоподібну форму і стеляться вздовж по схилу. Нижні частини стовбурів стеляться по землі на відстані 1-1,5 м, а верхні серпоподібно підіймаються вертикально. Бук досягає у висоту 2-3 м.[1]
Найвища вершина масиву Боржава - гора Стій (1681 м) - знаходиться на південно-західній віднозі масиву. Раніше на ній стояли військові антени, які було видно зі значної відстані з багатьох місць Закарпаття. Нині антени демонтовано.
Полонина Боржава - популярний район туризму.
Негізгі бет Полонина Боржава гірський масив Великий Верх Магура-Жиде Граб Гемба Стій Плай Темнатик горний хребет
Пікірлер: 12