В Азії пустелі поширені не тільки в тропічному, а й в субтропічному та помірному поясах.
Напівпустелі та пустелі помірного поясу виникли в умовах різко континентального клімату з холодною зимою і сухим спекотним літом. Кількість опадів не перевищує 100 мм на рік. Бурі та сіро-бурі ґрунти бідні на неорганічні речовини. Але здебільшого земна поверхня вкрита кам’янистими розсипищами або сипучими пісками, і ґрунту там взагалі немає. Поширені солончаки - ділянки, де на поверхні нагромадилися солі. Пустелі Азії Каракуми та Гобі вражають своєю безжиттєвістю. Рослинний покрив розріджений. Лише подекуди окремими плямами ростуть полин і курай - улюблена їжа двогорбих верблюдів. До засушливих умов пристосувалися верблюжа колючка і саксаул: їх дуже довге коріння сягає ґрунтових вод. Навесні, коли випадає найбільше опадів, напівпустелі і пустелі «оживають» - вкриваються соковитою зеленню піщаної осоки та мальовничим килимом тюльпанів. Проте вони швидко відцвітають, поспішаючи за кілька тижнів завершити свій життєвий цикл, скинути в землю насіння і завмерти перед сухим подихом літа. Пустеля вигоряє, проте й тоді життя триває: у заростях шурхотять гризуни (тушканчики, ховрахи), на них полюють лисиця корсак та шакали. Дикий осел кулан вирізняється винятковою витривалістю, а антилопа джейран здатна не тільки долати великі відстані у пошуках їжі, а й пити солону воду. Численними є отруйні змії й безхребетні (фаланги, скорпіони, каракурти).
У тропічному поясі на Аравійському півострові утворилася одна з найспекотніших і найсухіших пустель світу - Руб-ель-Халі. В умовах тропічного клімату опадів випадає мізерна кількість - 55 мм на рік, іноді їх взагалі не буває кілька років поспіль. Це найбільша у світі територія, вкрита пісками. Більшість з них не закріплені коренями рослин, а тому легко переміщуються під дією вітру, утворюючи дюни й бархани заввишки понад 200 м.
На величезній території Євразії є всі природні зони Північної півкулі, які мають добре виражене широтне простягання: в арктичному географічному поясі - арктичні пустелі, у субарктичному - тундра і лісотундра, в помірному - тайга, мішані і широколисті ліси, лісостепи і степи, напівпустелі і пустелі.
ЗОНА ВІЧНОЗЕЛЕНИХ ТВЕРДОЛИСТИХ ЛІСІВ І ЧАГАРНИКІВ. Ця природна зона простяглася на півдні Європи уздовж узбережжя Середземного моря. Вона сформувалася у субтропічному поясі. До спекотного й сухого літа рослини добре пристосовані. Одні мають цупке блискуче, вкрите воскоподібним нальотом листя, інші - вузьке, вкрите волосками. Усе це зменшує випаровування. Ліси цієї зони майже повністю вирубано. На їх місці подекуди виникли зарості вічнозелених чагарників і невисоких дерев. Серед них фісташка і мирт - вічнозелений кущ, великі пахучі квіти якого містять ефірні олії. Лавр благородний відомий своїм духмяним листом, що застосовується в кулінарії як прянощі. Поміж кущів ростуть магнолії і суничне дерево, яке дістало свою назву за невеликі їстівні плоди, схожі на суниці . У коркового дуба стовбур і гілки покриті шаром корку завтовшки 5 см.
ЗОНА ВОЛОГИХ ЕКВАТОРІАЛЬНИХ ЛІСІВ. У Євразії такі ліси поширені на півдні материка, на півостровах і островах . У цій зоні панує «вічне літо». У постійно теплому й вологому кліматі розвивається багата рослинність. Ґрунти - червоно-жовті фералітні. Добре простежуються окремі яруси: під високими деревами, крони яких сягають 70 м заввишки, розміщуються нижчі, далі - карликові пальми, фікуси і деревоподібні папороті. Трав майже немає.
Проте основні площі нині зайнято угіддями, де на родючих коричневих ґрунтах вирощують сільськогосподарські рослини. Через високу освоєність території людиною в цій природній зоні майже не лишилося диких тварин. На островах Середземномор’я водяться лань, гірський баран муфлон, дикий лісовий кіт. Багато ящірок, змій, черепах.
Серед дерев багато ендемічних видів. Ростуть червоне і чорне дерева, які мають цінну деревину, манго, динне (папая) і хлібне дерева. Поширені також гвоздичне дерево й мускатний горіх, заради яких в епоху Великих географічних відкриттів вирушали в далекі плавання, адже прянощі в Європі високо цінувалися. Серед ліан, якими перевиті дерева, трапляється ротанг завдовжки до 300 м. З його гнучкого стебла виготовляють меблі та інші плетені вироби. Поширені бамбуки й орхідеї.
Тваринний світ також різноманітний. Серед численних мавп є макаки, гібони, мартишки, павіани, ендемічні людиноподібні орангутанги. З хижаків трапляються тигр, леопард, малайський ведмідь. Рідкісними стали дикий бик, носороги, слони. Багато ендемічних птахів: павичі, нектарниці, птах-носоріг . Поширені змії, ящірки, крокодили, жаби.
У субтропічному географічному поясі Євразії поширені зони вічнозелених твердолистих лісів і чагарників та перемінно-вологих (мусонних) лісів.
У тропічному поясі Євразії лежать напівпустелі й пустелі, подібні до африканських.
У субекваторіальному поясі Євразії поширені савани і рідколісся, а в екваторіальному - вологі екваторіальні ліси.
Негізгі бет Природні зони Євразії: Напівпустелі й пустелі. Субтропічні ліси. Савана. Вертикальна поясність.
Пікірлер