Чи задумувалися ви коли-небудь, що за кожний наш страшний вчинок потрібно дуже дорого платити? Замислювалися колись, що зрада - це найганебніша тінь української історії, бо ж не так страшні московські воші, як українські гниди?
Містична історія про те, як пекельне запроданство прирекло на смерть усіх нащадків чигиринського полковника, котрий обрав не українську ідею і самобутність, а «вірну службу» царю. Історія про родину, яка дала Україні як героїв, так і нелюдів, та все ж була частково забута з загибеллю останнього її представника. Про зраду і помсту, розкаяння і спокутування гріхів сьогодні у відео.
Над відео працювали:
Авторка: Єлизавета Гомон @mistress_with_a_book
Редактор: Єгор Подкользін @GPodkolzin
Редактор сценарію: Максим Жовтун @max_zhovtun
Дизайн обкладинки: Денис Василенко @dencrab_
Ведучий: Олександр Прокопів @sasha_prokopiv_
Монтаж відео: Bouda - www.instagram....
Окремо за надану студію дякуємо «Резиденції Молоді», за техніку «Суспільне.Чернівці»
«Ukraine History» - медіапростір для свідомих людей. Хочеш бути завжди на крок попереду і мислити глибше, ніж більшість? Підписуйся!
▪️ Історія, про яку не напишуть у підручнику.
▪️ Про політику без брехні.
▪️ Наше минуле без міфів.
Підтримайте наше медіа фінансово на патреоні:
patreon.com/history_
🤍 Якщо маєте бажання та можливість сприяти розвитку проєкту, можете також задонатити за посиланням:
send.monobank.... або на картку 4441114464261468
Buy Me a Coffee: bmc.link/ukrai...
Посилання на наші соцмережі: linktr.ee/ukra...
Перший представник роду Ґалаґанів, Микита, - національний герой
Народився в козацькій родині, вчився в бурсі Київського братства, згодом став реєстровим козаком у війську Речі Посполитої. Тодішню владу зовсім не любив: як тільки випала можливість, взяв участь в антипольському повстанні, через яке втратив усі маєтки й кошти, зароблені у військових походах. З початком Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького Микита відразу став на його бік.
Час слави Микити припав на травень 1648-го року. У битві під Корсунем козаки поступалися полякам силою, а тому Ґалаґан проявив сміливість і добровільно здався в полон, щоб хитрістю довести полякам, що українці виграють битву, адже їх більше й вони сильніші. Під жахливими тортурами Микита таки переконав поляків та показав шлях відступу, на якому їх вже чекала пастка козаків. За чотири години польська армія була розгромлена. Поляки не пробачили Микиті такого нахабства, а тому зарубали його, беззбройного, шаблею. Проте памʼять про Микиту жива і досі - у Чигирині стоїть памʼятник на його честь.
Наступного разу Ґалаґани з’являються в українській історії за часів Івана Мазепи і вже зовсім не в такому героїчному сенсі, як їхній пращур. Якось Шевченко писав у своїй поемі «Іржавець»: «Не втікали б із Хортиці Славні небожата, Не спиняв би їх прилуцький Полковник поганий...»
Найгірше те, що Ґалаґан взяв участь у знищенні Чортомлицької Січі:
«Той Ґалаґан, як пес, гніздо наше військове, погодившись із всезлостивою і боговідступною москвою, викоренив і на ніщо обернув», - писав отаман Лаврентій Стефаненко в листі до гетьмана Івана Скоропадського.
Як ми всі знаємо з історії України, Мазепа співпрацював зі шведським королем Карлом XII задля збереження України. Закінчилося все сумно: Мазепа не досягнув свого, а Батурин стерли з лиця землі. Зокрема хочу згадати про знищення Запорізької Січі.
Поки все січове військо на чолі з кошовим було в поході, 5 тисяч московитів прийшли вбивати кількасот старих козаків, джур, жінок і дітей. Цікаво, що абсолютно кожний і кожна давали бій. Старі бійці навіть контратакували ворогів. Московитам нізащо б не вдалося навіть підібратися до Січі, не те щоб її зруйнувати, якби не… Прихід полку Ґалаґана. Та сама зрада.
Він попросив перемовин з жителями Січі, вийшовши до них з білим прапором. На перемовинах чоловік вперто доводив українцям не проливати «братської православної» крові і служити царю. Під кінець розмови і Гнат, і московити на хресті та образі Богоматері присягнулися, що коли українці припинять супротив, ніхто не постраждає. Бійці розійшлися в намірах: деякі хотіли скласти зброю, решта - продовжити боротьбу. Одні змогли прорвати оточення, відступити вниз по Дніпру й потім навіть заснувати Кам’янську Січ; інші - впустили московитів на Січ і відразу зрозуміли свою помилку: цивільних убивали найжорстокішим чином.
Напевно, Григорій хотів, аби інші хлопці продовжили справу його померлого сина. І вони таки продовжили! Завдяки хорошим учителям і якісній освіті з колегії Павла Ґалаґана вийшли перший президент і низка міністрів УНР та держави Скоропадського, митці, академіки, просвітники, письменники. Серед випускників колегії: Агатангел Кримський, Дмитро Петрушевський, Михайло Драй-Хмара.
Негізгі бет Прокляття роду Ґалаґанів: як козаки помстилися за зраду
Пікірлер: 15