🔔 Підпишись на канал / @evangelska_zvistka
► Не забувайте ставити лайки, коментувати, ділитися
► ДЯКУЄМО ЗА ПЕРЕГЛЯД
Слідкуйте за нами: / evangelska_zvistka
Підписуйся на нас на Facebook: / ezlviv
Дивись нас на KZitem: / @evangelska_zvistka
#християнськівіршіпропокаяння #християнськівіршіпророзпяття #християнськівіршіпростражданняісмертьІсусаХриста
_____________________________________________________
''Юрба розлючено ревіла''
Юрба розлючено ревіла,
Злітали злобні крики знов,
Вона неначе знавісніла,
Як вела стратити Любов.
Ті, котрі вчора вистеляли
Дорогу одягом своїм,
Сьогодні "розіпни" кричали,
Любов розпясти треба їм.
Юрба, що вчора ще рядами
Сиділа й їла рибу й хліб,
Ревіла злими голосами:
"Достойний тільки смерті Він!"
Ну що ж ви, люди? Схаменіться!
Чим завинила вам Любов?
Та ви навколо огляніться:
Чи мимо когось Він пройшов?
Хто був незрячий - дав Він очі,
Глухому - слух, німим - слова.
А як благословляв охоче
З любов'ю кожнеє дитя!
За вас Він ночами молився,
А вдень творив для вас добро.
Чому народе розлютився?
І за добро кидаєш зло.
За злобним криком загубились
Несмілі зойки співчуття
Тих, хто з Ісусом серцем злились
І віддали Йому життя.
І натовп, дишучи злобою,
Любов невинну оточив.
Що творять, Господи, з Тобою
За те, що Ти їх полюбив?
Юрба роз'ярена - це сила
Пекельна, грізна і страшна.
Вона б Ісуса розчавила,
Проте любов перемогла!
Любов приймала бичування,
Удари, насмішки. І хрест
Несла покірно на страждання.
Любов зразково здала тест,
Як слід за ближнього страждати,
Як полюбити без умов.
Життя за нас змогла віддати
Лише Любов, лише Любов.
Там на Голгофі, в страшних муках,
Терплячи невимовний біль,
Знала Любов - будуть розрухи,
Будуть такі, в яких є ціль
Вбивати, нищити, губити.
Будуть такі, що зрадять знов.
І за таких могла вмирати
Там на хресті лише Любов.
Щоб крізь роки й тисячоліття
Торкатись зболених сердець.
Щоб тим, хто пройде лихоліття,
На небі одягти вінець.
Ідуть роки - юрба та ж сама
Реве й клекоче від злоби.
А де у цій юрбі ми з вами?
Чи можем близько підійти,
Щоб зраненим бинти подати,
Щоб до самотніх підійти,
Щоби навчитись обіймати
Тих, хто втомились від біди.
Щоби голодним дати хліба,
Молитись з тим, кому болить.
Такі страшні навколо біди.
Де ти в юрбі, яка кричить?
Як хочуть опуститись руки,
Зневіра тисне душу знов,
Юрба кричить, а ти крізь муки
В юрбі цій обійми Любов,
Яка за тебе помирала
Там, на Голгофському хресті,
Щоби душа твоя пізнала
В цьому короткому житті ,
Що і тоді, коли лютує
Навкруг розлючена юрба,
Любов у серці спокій має,
Спокій Небесного Отця.
Сьогодні кров'ю світ клекоче,
Кричить юрба, іде війна.
Відчуй, чи твоє серце хоче
В юрбі цій бачити Христа?
Навколо звістки лиш тривожні,
Потік новин і крик юрби...
Ти не роби, як робить кожний,
Ти просто до Христа спіши,
А Він з любов'ю всіх приймає,
Хто в різношерстій цій юрбі
Біжить до Нього - Він чекає,
Щоб дати прощення тобі.
Щоб дати радість і спасіння,
Зцілити душу твою знов.
Крізь катастрофи й потрясіння
Спіши прийняти цю любов!
Автор: Оксана Гудзь
Читає: Юлія Кіндратська
#християнськівірши #християнськівіршіпровіру #християнськівіршідосліз #гарніхристиянськівіршідосліз #віруючівірші #віршіхристиянськіукраїнськоюмовою #гарніхристиянськівірші #повчальніхристиянськівірші #українськіхристиянськівірші #християнськийвірш #християнськівіршіпрожиття #християнськівіршіпролюбов #християнськівіршіпронадію #християнськівіршіпросенсжиття #християнськівіршіпроспасіння #християнськівіршіпростражданняхриста #християнськівіршіпростражданняІсусаХриста #християнськівіршірозповіді #християнськівіршіукраїнськоюмовою #християнськівіршіісторіїдосліз #християнськіпоезії'
Негізгі бет Юрба розлючено ревіла | Автор - Оксана Гудзь | Юлія Кіндратська
Пікірлер: 5