Thank you for posting...this man is such a brilliant performer that I listened to the whole thing even though I've only just started learning Ukrainian and only understood a couple of words here and there. If anyone could post the text I'd be very grateful - but I WILL understand the whole poem one day! 💙💛
@nonnonIOI
Жыл бұрын
Він був листоношею в Амстердамі, Слухав АББу, сидів на трамі, Дивився порно у вихідні. Друзі його, пияки-радикали, говорили: Ми все провтикали, ми, можна сказати, По вуха в лайні. В країні стагнація і мудацтво, Лібералізм і продажне лівацтво, І неясно, що нас трима на плаву. Євросоюзом керує сволота. Вони говорять: Свобода! Свобода! А піди-но, купи нормальну траву. Але на Сході ще є країна, Вона сьогодні, можливо, єдина, Де сонце свободи не встигло зайти. Де вірять в людину - вільну, розкуту. Спробуй пробити канали збуту, Давай наведемо культурні мости! Там втіха сходить на кожну хату, Церкви московського патріархату Знімають вроки і славлять джа. Мануфактура та інші крами Там контролюються профспілками, І співом ясніє колгоспна межа! Там п'ють абсент при застудній хворобі, Там демони у жіночій подобі, Сховавши в горлі темну пітьму, Сповнять усяку твою забаганку. Давай, чувак - привези афганку! - Повторювали вони йому. І він ступив на цю дивну трасу, Авіалініями Донбасу, де на сніданок - Лише бухло, мріючи про країну шалену, Вн вилетів за кордони шенгену, Лишивши все, що в нього було. Ступивши на землю в місті Донецьку, З усіх іноземних знаючи грецьку, Котру тут нібито знали всі, Він трапив до рук дивовижній парі - Водій на форді й друг на кумарі, І сяяли зорі у всій красі. Водій сказав: Все нормально, зьома, Давай, почувайся у нас, як вдома, Тут друзі навколо, бачиш і сам. Ти трапив на землю обітовану, Їдьмо в Стаханов, там стільки плану, Що вистачить на весь Амстердам! Був простір вечірньою сутінню скутий, Стояла зима... Починався лютий... І місяць за ними гнався, як птах. Тривожно світилися терикони, На Україну ішли циклони, Й душі тонули в глибоких снігах. На сорок п'ятому кілометрі Вони застигли в злій круговерті, І тьма огорнула їх мулом густим. Водій промовив: Йохан, братішка, По ходу, виходить, усім нам кришка, Молися своїм растаманським святим! Замерзло пальне і стихала мова... Смерть надійшла із портів, з Азова, І демон смутку над ними літав... Випивши дезодорант, щоб зігрітись, Він намагався комусь дозвонитись, Але телефон йому відповідав: На даний момент абонент недоступний... Життя - процес взагалі підступний, Так, ніби тонеш серед ріки... Смерть твоя - невелика втрата, Просто змінюється оператор, Й повільно зникають вхідні дзвінки...
@mykytashvets2894
Жыл бұрын
Він був листоношею в Амстердамі, Слухав АББу, сидів на трамі, Дивився порно у вихідні. Друзі його, пияки-радикали, говорили: Ми все провтикали, ми, можна сказати, По вуха в лайні. В країні стагнація і мудацтво, Лібералізм і продажне лівацтво, І неясно, що нас трима на плаву. Євросоюзом керує сволота. Вони говорять: Свобода! Свобода! А піди-но, купи нормальну траву. Але на Сході ще є країна, Вона сьогодні, можливо, єдина, Де сонце свободи не встигло зайти. Де вірять в людину - вільну, розкуту. Спробуй пробити канали збуту, Давай наведемо культурні мости! Там втіха сходить на кожну хату, Церкви московського патріархату Знімають вроки і славлять джа. Мануфактура та інші крами Там контролюються профспілками, І співом ясніє колгоспна межа! Там п'ють абсент при застудній хворобі, Там демони у жіночій подобі, Сховавши в горлі темну пітьму, Сповнять усяку твою забаганку. Давай, чувак - привези афганку! - Повторювали вони йому. І він ступив на цю дивну трасу, Авіалініями Донбасу, де на сніданок - Лише бухло, мріючи про країну шалену, Вн вилетів за кордони шенгену, Лишивши все, що в нього було. Ступивши на землю в місті Донецьку, З усіх іноземних знаючи грецьку, Котру тут нібито знали всі, Він трапив до рук дивовижній парі - Водій на форді й друг на кумарі, І сяяли зорі у всій красі. Водій сказав: Все нормально, зьома, Давай, почувайся у нас, як вдома, Тут друзі навколо, бачиш і сам. Ти трапив на землю обітовану, Їдьмо в Стаханов, там стільки плану, Що вистачить на весь Амстердам! Був простір вечірньою сутінню скутий, Стояла зима... Починався лютий... І місяць за ними гнався, як птах. Тривожно світилися терикони, На Україну ішли циклони, Й душі тонули в глибоких снігах. На сорок п'ятому кілометрі Вони застигли в злій круговерті, І тьма огорнула їх мулом густим. Водій промовив: Йохан, братішка, По ходу, виходить, усім нам кришка, Молися своїм растаманським святим! Замерзло пальне і стихала мова... Смерть надійшла із портів, з Азова, І демон смутку над ними літав... Випивши дезодорант, щоб зігрітись, Він намагався комусь дозвонитись, Але телефон йому відповідав: На даний момент абонент недоступний... Життя - процес взагалі підступний, Так, ніби тонеш серед ріки... Смерть твоя - невелика втрата, Просто змінюється оператор, Й повільно зникають вхідні дзвінки...
@user-yb4jc2vu6z
3 жыл бұрын
Гарно ,👏👏👏
@EvgenJON
8 жыл бұрын
В підручники його біля Шевченка!
@aleksandrkodentsov746
2 жыл бұрын
Топ
@smalltalkcoffee8210
3 жыл бұрын
дуже крутий вірш, але Сергій його так паскудно читає, що слухати не можливо. а вірш крутий
Пікірлер: 8