Не звично.Але так чуттєво і переконливо,поетично.Дякую.Браво.😂
@user-pr5wf4mv5s
Жыл бұрын
Обожнюю💔 Удюблений вірш Жадана
@user-yc3fb8no5s
4 жыл бұрын
Неймовірно!
@user-qd8zr9uf6q
2 жыл бұрын
Сергій, велике дякую за вашу творчість . Мені цікаво слухати все розумне Ви молодець. Успіхів і надалі та гарного натхнення.
@user-xy2ie5ne6w
2 ай бұрын
Дякую 🎼🕊🌹💜☘️👏
@cerguniko
3 жыл бұрын
дуже сильно
@user-bw9he6cd4d
Жыл бұрын
Мурахи..❤
@kalendarenya
10 ай бұрын
Вони навіть можуть жити в різних містах, І в своїх розмовах не торкатися головного, Але ті слова, які він їй пише в листах, Вона читає так, ніби їх не було до нього... І коли вона не отримує від нього листів, І починає нити, і рахувати втрати, Вона ненавидить все, що він їй говорив, Себто, ненавидить взагалі все, Що може згадати... І коли він відкриває світ, ніби верстак, Пристосовуючи його до любові своєї, Все, що він робить, він робить щоразу так, Аби вона розуміла, що він це робить для неї... Тому що для нього найгіршим з усіх терзань, Миттю, коли починались усі його біди, Завжди було проводжати її на нічний вокзал, До останнього сподіваючись, що вона не поїде... І тому він хоче просто бути з нею цієї зими, Класти їй на подушку зібрані метеорити, І спати з нею так, як пси сплять із дітьми - Щоби зігріти і щоби не розбудити... І він говорить - хай буде так, Хай буде без таємниць, Хай буде так, - погоджується вона, Рахуючи заметілі. Мова їм потрібна лише для того, Аби не наговорити дурниць... Весело працює волинка серця В гарячому тілі...
@tatyana_melnik
2 ай бұрын
Дякую!
@user-tf7fc8xy5m
3 ай бұрын
Чудово❤
@user-ti1bi6nj7o
2 ай бұрын
Геній❤
@P_ira
Жыл бұрын
Кожного разу до мурах! ❤
@virshi.ukr.
Жыл бұрын
ну як це гарно...
@alexbovda6560
Ай бұрын
🇺🇦
@Galina.Ivantsiv
Жыл бұрын
👏👏👏
@irenajozefowicz7479
2 жыл бұрын
😘💙💛😘💙💛😘💙💛😘
@user-ge9oe4mi2j
10 күн бұрын
СПЕЦІАЛЬНО ДЛЯ ОЛЬГИ КУСІЙ: Слухав, читав твої вірші, Сергію, Дещо - один раз, а дещо і п’ять. Чесно скажу тобі: маю надію, Що вже не станеш ти вірші писать. Вірш написати - складна це наука: Наголос, розмір і рифму тримать. Тісно сплітаються творчість і мука. Творчість і мука!.. Ти маєш це знать! Вірш має бути простий, зрозумілий, Той, що до розуму й серця дійде. Знай: хто береться за справу невміло, Той нісенітницю часто плете. Можна, звичайно, наляпати фрази Легко, недбало, забувши про суть. Можна, звичайно, та жодного разу Справжнім поетом тебе не назвуть.
@kardanellaretcovna1005
Жыл бұрын
Що це за відчуття..?
@alholl6850
29 күн бұрын
Абиды😂
@user-od3uc4ev5y
Жыл бұрын
Куди ж ти спішиш...колібрі дєкламаційі...а так нічого...гарні аффірмаціі
@user-ge9oe4mi2j
Ай бұрын
Такий "вірш" можна наляпати за 5...10 хвилин, не маючи поеичного таланту і не докладаючи великих зусиль. Відчувається, що автор - спритний літературний ділок.
@user-zj1fs2er5j
25 күн бұрын
Наляпай , жду .
@user-ge9oe4mi2j
10 күн бұрын
@@user-zj1fs2er5j Про проблеми свої розкажи нам, друже! Може, хтось побив чи образив тебе дуже? Може, жінка із чорним волоссям пішла від тебе? Після віршів твоїх дивуватися цьому не треба. Твори твої свідчать про душевне сум’яття, Не на те спрямував ти все своє завзяття. Стан твій нервовий явно знаходиться на межі, Вірші твої не доходять ні до розуму, ні до душі. Побоювання існує, що ти надто багато п’єш І жінку свою (якщо вона в тебе є) сп’яну б’єш, Може, нанюхався ти наркоти, кокаїну, Чи, може, приховуєш якусь іншу причину, Ту, що доводить тебе до нервового зриву, Не дай бог, ще кинешся в прірву з обриву. В чому причина, не будем ми більше гадати, Краще візьмемо з тобою великі совкові лопати, Будемо рити на сході окопи глибокі, Будемо бити русню ми і в пику, і в око. Так застосуєш свою енергетику екстремальну. В руки лопату - і все буде, друже, нормально!
Пікірлер: 27