ромаді. Раніше частина з них проживала у освітніх закладах, але перед початком навчального року їх розмістили у амбулаторіях та приватному секторі, деякі виїхали за кордон, дехто повернувся додому. Серед ВПО, чимало родин, які тут з початку повномасштабного вторгнення, то ж намагаються адаптуватися і рухатися далі. Працездатні шукають роботу, решта - допомагають, чим можуть. Мати Юлія, донька Марія та двійко внуків - хлопчик 9 років та 3 річна дівчинка з міста Бориспіль з березня проживають у селі Туриця Тур’є-Реметівської громади Цілу родину прихистили тутешні. За цей час жінки вже освоїлися, почали розуміти й закарпатський діалект. Пані Юлія. -підприємиця , у рідному місті випікала булочки, але наразі доглядає внуків, аби донька - професійна художниця за фахом , могла працювати і заробляти якусь копійку. У громаді почули за талант жінки, то й замовлення пішли від місцевих жителів. А ще розмалювала у сільскому садочку стіни у двох групах. Жінки кажуть, дуже щасливі тут! Подружилися з місцевими, навіть, похрестили меньшеньку і знайшли для неї хрещених батьків. Соціалізувалися у громаді не тільки дорослі а й малеча - ходять з місцевими дітьми до садочка та школи. Загалом у Тур’є-Реметівській громаді наразі проживає понад 4 сотні вимушених переселенців. З початку повномасштабного вторгення людей розмістили у комунальних закладах. Допомагають соціалізуватися переселенцям місцеві жителі, сприяє всіляко й сільска рада. Долучаються також благодійні та громадські організації, у тому числі й закордону - здебільшого це Угорщина та Словаччина. Зокрема тісно співпрацюють з міжнародною організацією «Люди в біді».
Негізгі бет Соціалізація переселенців
Пікірлер