Я йша по вулиці осінній,
Холодний вітер дошкуляв.
Мене усю вдягав у іній
І снігом першим укривав.
Я йшла і бачила, як люди
Ховають у шарфи лице,
Обличчя втомлені усюди..
Замислилась чомусь про це.
У кожного свої турботи,
Свої думки у голові.
По вуха хтось застряг в роботі,
У когось думи дощові.
Усі ідуть, мов ті примари,
Життя біжить навколо них,
Немов би душі у них вкрали,
Їм показати б їх самих...
І раптом гірко мені стало,
Хотілось всіх їх обігріть.
Я знаю, всім тепла замало,
Але усяк про те мовчить.
Усі так хочуть трохи світла,
Душа чекає, мов дитя,
Ховаються в шарфи від вітру,
А повз летить кудись життя.
І я всміхнулась... Так, всміхнулась!
До всіх людей, що поряд йшли.
Моя усмішка доторкнулась
До них, і люди ожили.
Одні всміхнулися навзаєм,
Нехай це дивно, та нехай!
Життя лиш раз ми проживаєм,
Тож є бажання - зігрівай!
Одні подумали: "От дивна!"
Але й вони відволіклись!
Бо сила посмішки - чарівна!
До неї тільки доторкнись...
І світ до того темний,сірий
Умить засяяв, потеплів,
Немов хтось вбив страшного звіра
І кригу світлом розтопив.
І вмить, всміхнувшись, захотіли
Іще комусь зігріти день,
Адже добро дарує крила,
Потрібно спробувать лишень.
Не треба мать зв'язки і гроші,
І вільний час, щоб світ змінить.
Будують люди огорожі,
А ви всміхніться їм візьміть.
Даруйте тепле слово людям,
Не бійтесь диваками стати,
Тепло, яке жевріє в грудях,
Усім навколо дарувати.
Не бійтеся сміятись щиро
І смакувати кожну мить.
Хай щастя потече по жилах,
Бо нам під силу все змінить!
Вже звикли люди буть сумними,
Ще осінь дрова підкида...
А ви діліться щастям з ними.
Не зрозуміють - не біда!
Знайдуться ті, що посміхнуться
І також світло понесуть!
Вітри одразу схаменуться
І квіти взимку зацвітуть!
© Огнєва Інелла
#віршукраїнською
#поезія #інеллаогнєва
#гарнийнастрій
#читаетстих #красивыйстих
#мова
#мелодекламация
#ukraine
#українськапоезія
Негізгі бет Чудовий вірш про силу посмішки. Автор Інелла Огнєва
Пікірлер: 1