"Уривок з поеми" - вірш Євгена Маланюка (1897-1968), написаний автором 5 червня 1924 року.
***
Внук кремезного чумака,
Січовика блідий правправнук,
Я закохавсь в гучних віках,
Я волю полюбив державну.
І крізь папери, крізь перо,
Крізь дні буденні - богоданно
Рокоче запорозька кров
Міцних поплічників Богдана -
Тих отаманів курінних,
Що під гармати революцій
Уміли кинуть п'яний сміх
В скривавлене обличчя - муці.
Чия залізна голова
І з-під катівської сокири
Жбурляла в чернь такі слова,
Що їй мороз ішов за шкіру.
Хто в дикий вихор гопака
Втіляв життя назустріч степу,
Й чия упевнена рука
Зміцняла сивого Мазепу.
Коли ж в батуринськім огні
Держава рухнула, тоді-то
Вони взяли свячений ніж,
Залізняка майбутні діти!
Хай згинуло, хай загуло -
Вони лишилися, як криця!
І жадний примус, жадне зло
Їх не примусило скоритьсяі
Херсонські прерії - мов Січ,
А кобзарем - херсонський вітер,
І рідним був одразу клич:
- Вставайте! Кайдани порвіте!
Бо ж там тече козацький Буг
Й - не раз червоная - Синюха,
А я там весен вербний пух
І дух землі - з дитинства нюхав.
Як не калічила Москва,
Не спокушав її розгон той -
Та враз підвівсь, і запалав,
І з серця кров'ю крикнув Гонта.
...Даремне, вороже, радій -
Не паралітик і не лірник
Народ мій - в гураган подій
Жбурне тобою ще, невірний!
Ще засилатимеш, на жаль,
До Києва послів московських -
І по паркету наших заль
Ступати лаптю буде сковзько.
#українськапоезія #поезія #маланюк #аудіовірш #вітерзукраїни
Негізгі бет Уривок з поеми. Євген Маланюк. 1924 рік. Аудіовірш
Пікірлер: 16