Нечуй-Левицький Іван Семенович (25 листопада 1838 - 15 квітня 1918) - український прозаїк, перекладач, письменник.
Маючи м'яку вдачу, Іван Нечуй-Левицький показував дивовижну твердість та категоричність, коли йшлося про святі для нього речі. У цьому вдався в батька-священика. Ще в Кишиневі написав працю «Про непотрібність великоруської літератури для України та Слов'янщини». Ішлося не про те, що ця література «гірша» за нашу - цінував Лєскова, Толстого, Островського, особливо Щедріна. Але вважав: російська література потрібна для Росії, а нам потрібна своя. Гріх нашої інтелігенції, на думку Левицького, саме в тім, що вона виховалася на російській літературі, яка підмінила власну.
Негізгі бет Іван Нечуй-Левицький як всевидяче око України | Велич особистості | січень '16
Пікірлер: 7