16 липня виповнюється 115 років від дня народження Василя Костянтиновича Барки.
Василь Барка (справжнє прізвище Очерет, псевдонім - Іван Вершина 16. 07. 1908 - 11. 04. 2003) - один з найзагадковіших українських письменників, чию творчу спадщину ще достеменно не вивчено. Він - український поет-модерніст, прозаїк, літературознавець, перекладач, активний учасник наукового та культурного життя української еміграції в ХХ ст. Його літературна спадщина - це понад 20 книг поезій, романів, повістей, есеїв, перекладів та літературної критики. Читачам Василь Барка відомий завдяки поетичним збіркам «Шляхи» (1930) та «Цехи» (1932), романам «Океан» і «Рай» (1951), повісті «Жовтий князь» (1963), перекладові Шекспірового «Короля Ліра» та «Апокаліпсису», перекладеному для українського видання Біблії. В Німеччині вийшли друком збірки його поезій «Апостоли» і «Білий сніг». Переїхавши до США, поет видав збірки: «Трояндовий роман», «Псалом голубиного поля», «Царство», «Лірник», роман у віршах «Свідок для сонця шестикрилих». Василь Барка знаний і як драматург (п’єса «Господар міста», драматична поема «Кавказ»), і як автор критичних есе «Хліборобський Орфей, або Клярнетизм», «Правда Кобзаря», а також двох збірок статей «Жайворонкові джерела», «Земля садівничих», «Вершник неба». Ім'я Василя Барки, що проживав далеко за межами рідної землі (США), про твори якого в діаспорі написано багато критичних та літературознавчих досліджень, для нас, українців на Україні, поступово відкривається. Він прийшов до нашого читача наприкінці 80-х, коли в Україні з’явився друком його всесвітньовідомий роман «Жовтий князь». Нинішні можливості ліквідації «білих плям» у нашій історії, культурі, літературі вселяють надії і на вивчення інших духовних набутків української діаспори. Нажаль, Василь Барка, його літературна творчість, яка може бути гордістю будь-якої із світових культур, прийшли в Україну тільки після проголошення її незалежності. Біографія Барки - карколомна, повна трагічних і драматичних подій. Цікава подробиця - в кінці 1920-х років він викладав фізику й математику в шахтарському поселенні «Сьома рота» Попаснянського р-ну Бахмутської округи на Донбасі. В 1941 пішов на фронт, був контужений, довго хворів. Захоплений німцями на Кубані, (де викладав в інституті літературу середніх віків і епохи Відродження), був вивезений до Німеччини, до Берліна. В середині 1940-х - активний учасник мистецького українського руху в таборах для переселених осіб в Німеччині. В 1950-му виїхав до США. Жив у Нью-Йорку. Як і більшість наших українських емігрантів, заробляв на життя фізичною працею - був кочегаром, мийником вікон, голодував. Байдужий до матеріального достатку, хворий на стенокардію і напівсліпий, в останній період життя продовжував літературну діяльність. Під кінець життя усамітнився в селищі Глен Спей, в горах. Помер у м. Ліберті (штат Нью-Йорк, США) у віці 95 років.
Увазі користувачів бібліотеки - філії №35 для дітей пропонуємо презентацію «Літературна доля Василя Барки».
Негізгі бет Василь Барка
Пікірлер