Вірші геніального поета Василя Стуса, що увійшли до шкільної програми 11 класу української літератури: “Мені зоря сіяла нині вранці…”, “Крізь сотні сумнівів я йду до тебе…”, “Господи, гніву пречистого...”, “О земле втрачена, явися…”, “Як добре те, що смерті не боюсь я…” , начитала спеціально для соціального проекту "Книги, що говорять" постійний волонтер Вікторія Ільків за технічної підтримки радіостудії Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка.
Змонтувала - постійний волонтер проекту Тетяна Горбань. Особлива подяка за вирішення організаційних питань студентові Інституту журналістики - Христині Івасюк.
Поет як символ незламного духу, збереження людської гідності. Узагальнені образи крізь призму індивідуальної долі. Основні тематично-проблемні лінії: душа людини “перед вічністю високого неба” (відчуження від світу, проблема вибору, стан трагічної самотності і активної дії, формування себе); атмосфера розтлінного духу тоталітарної системи; Україна-мрія і Україна знищена, скорена. Поезія Стуса - зразок “стоїчної” поезії у світовій ліриці.
Увага! Цей матеріал заборонено використовувати з метою отримання прибутку.
Щиро,
команда ГО "ВІР в Україну"
Негізгі бет Тәжірибелік нұсқаулар және стиль Василь Стус "Мені зоря сіяла нині вранці...", "Крізь сотні сумнівів я йду до тебе" та інші вірші
Пікірлер