Дякую! Я 77 року народження. Віршик про Лєніна із дитячого садочку «Лєнін хотєл, штоб ми радостно жилі.. ( не буду тут його цитувати повністю), закарбувався у мене в голові на все життя. Як і пісня про крейсер Аврору, що я співала в садочку, бо день жовтневої, прости господи, революції був святом і його святкували діти утрєнніком з відповідними віршами та піснями. І ще купа, купа різного лайна, яке так добре заходить у голову в дитинстві. Я до сих пір памʼятаю ( бо вже не можу забути) ці пісні про щорса, про червоноармійців і тощо тощо. Бо садочок, школа, мультики, фільми, книжки, дитячі організації ( я встигла побувати і жовтенятком і піонеркою), дитячі табори - все це було заточене на те, щоб зробити з тебе гвинтик тієї жахливої татолітарної системи. Гвинтик готовий для використання, бо «кліч піонера - всєгда будь готов»
@mary-anna8298
6 күн бұрын
@@ТетянаТумаркіна ага "будь готов" незрозуміло до чого, але головне, що "всегда готов"
@Kateryna.NaTfullina
6 күн бұрын
@@mary-anna8298піти в чорний пакєт за вєлікую родіну🤦🏻♀️
@dracomalfoy547
4 күн бұрын
О богі. Те саме. І хотіла б забути, але воно так щільно сидить. І це був не мій вибір, просто не пощастило в ссср народитись. І дуже сумно, коли юні блогери починають соромити за те, чого я не обирала.
@Odminey
5 күн бұрын
Я народилася 1994 року. Ходила в музичну школу на Київщині, російською не володіла, але мій вчитель гітари був росіянином і, звичайно ж, навчав мене російською. Я нещодавно дістала свої ноти з тих часів, і уявляєте, я систематично перекреслювала олівцем кожне російське слово і перекладала його українською)) я про це зовсім забула. 🤘Деколонізаційний панк, до того, як це стало мейнстрімом
@perepolohana
6 күн бұрын
Я закінчила школу 3 роки тому, у нас ситуація була вже набагато краща, у нас були тупі завдання де треба було речення з російської на українську перекладати в молодшій школі. І у нас були діти в класі, включно зі мною, які не розуміли багато рос слів і якщо ми не робили ці завдання, нам знімали бали. Ще були в підручнику таблички правильно/неправильно, де були написані російські слова українськими буквами і поруч переклад. В кабінеті української мови, який весь був колосках, калині, вишиванці і цитат про мову, там над дошкою з одного боку висів гімн і герб України, а з іншого портрет пушкіна, що він там забув невідомо.
@ОксанаКовалишин-ч6з
6 күн бұрын
Жах.
@forestair4615
6 күн бұрын
Який жах, співчуваю вам, в якій це області?
@perepolohana
6 күн бұрын
@@forestair4615 Чернівці
@Brukc87
5 күн бұрын
@@perepolohana нихуя собі блядь. Я закінчив школу 2 роки тому, і у мене в сумській області такої маячні вже не було. Цей світ ніколи не перестане дивувати.
@oksanaivashchuk384
5 күн бұрын
Крінж
@НаталіяВласенко-п6й
6 күн бұрын
Тетяна, Ви змусили мене теж дещо згадати. Я навчалася у 95 школі м.Кривого Рогу, мені вже 58 років, так от в ті часи у мене пів класу були звільнені від вивчення української мови, вони тинялися по школі, заважали нам. А сама велика гордість моя, коли я в 1982 році на уроці "руського язіка" написала " сочінєніє" про абурдність проживання в Україні і відмови від вивчення української мови. Маю в атестаті дві четвірки ( всі інші п'ятірки) в тому числі з російської літератури.
@IndeyUA
6 күн бұрын
❤❤❤ Ви була крута!
@ТетянаСтарова-й5ш
5 күн бұрын
Привіт з Кривого Рогу🎉. 95 школа зараз ліцей
@ravlyku1808
6 күн бұрын
Дякую Тетяно за роботу! А я тримаю на згадку зошити з правопису для першого та другого класів з української мови та руzzкого ящика. Зошити однакові, слова перекладенні української мови на язик, але цікавий факт, український зошит коштував 45 копійок, руzzкій 15 копійок..... Слава ЗСУ! Велика подяка українським Захисникам та їхнім родинам, іменно їхнім родинам, на яких весь тягар очікування рідних з фронту.
@juliamasterovaya390
4 күн бұрын
Аааа!!! Зошит жесть. Але я пригадала гірше. Журнал cool для підлітків. Хто застав?
@dracomalfoy547
4 күн бұрын
Я пам‘ятаю🙌
@вадимпрОскурка
6 күн бұрын
Ходить Сталін та й питає, Чого дітям не хватає. Нема хліба, нема солі, А до того іще й голі.
@ТетянаАндрущенко-г9г
6 күн бұрын
А сонечко сходить та все звідтіля,від Сталіна батька з Москви із Кремля!
@dmytrobesh1941
6 күн бұрын
Ні корови, ні свині - тільки Лєнін на стіні.
@alisafinlandese
6 күн бұрын
Нам оцю червону книжку Родная речь тулили у садку у Харкові у 1994 році. Сумно. Але моя бабуся тоді одразу на неї плювалася))) і порадила мені її не читати. Потім я навчалася в українській школі номер 105, і там у нас рос мова, звісно, була, але звалася рос мовою, а не родною реччю. Це був прогрес!))
@alexmatery8232
6 күн бұрын
Дякую Вам за відео! Дякую усім Військовим, усім вам хлопці і дівчата за вашу тяжку героїчну працю! Слава ЗСУ! Слава Силам Оборони України!
@Vigo-x8v
6 күн бұрын
Вітаю. Дякую Вам шановна пані Тетяно за вашу працю 🌻🌻🌻. Наснаги та витримки. Як завжди лайк 👍 Слава Україні !!! 🇺🇦❤🖤
@annaanna9708
6 күн бұрын
Той момент про хлопчика який пообіцяв...в мене вдолбили цю книжку в дитинстві , зараз за 50 років, пророблюю це з психологом, бо жила весь час з таким акцентом.(😢 Дякую за ваші етери, для мене вони такі важливі, на стільки речей почала дивитися інакше. Дякую!
@ИнгаИванова-б9ц
6 күн бұрын
Дякую вам за вашу працю.Дуже актуально і цікаво.❤
@НиколайНиколаев-г3б
Күн бұрын
Дякую, дякую, дякую, Тетяно! Ваш канал - це острів здорового глузду, я пишаюсь спорідненими думками з Вами, коли слухаю, як ви говорите те, про що я тільки думаю та формулюю. Завдяки Вам знайомлюсь з різного роду діячами української культури - сучасної та давньої. Дякую щиро
@mariia_babii
6 күн бұрын
Я кожного літа в дитинстві їздила в табір на південь (Крим, Одеська або Херсонська обл.). Чомусь завжди більшість дітей в моїх загонах були зі сходу, а якщо табір був кримський, то і з Росії. Про те, як діти масово переходили на російську мову, якщо в загоні була хоча б одна дитина з Росії, розказувати не буду, бо це інша тема. Але книжка з відео нагадала мені, як ми вкінці обмінювалися дрібничками і дівчинка з Донецька мені подарувала шкільний щоденник, який їм кожного року роздавали перед початком навчання. Там серед переліку предметів на початку була «родная речь», а українська мова була у розділі іноземних мов разом з англійською. Це був приблизно 2005-6 рік.
@ОксанаКовалишин-ч6з
5 күн бұрын
😢
@ОксанаКисель-б8т
5 күн бұрын
Я з Донбасу, Луганська область. Закінчила школу в 2009. Нам жодного разу не давали такі щоденники, в нас не було української як іноземної - навпаки в школі були українські класи й батьки вели туди дітей. Так, в побуті була російська, але школа давала можливість вчитися в укр класах та вивчати українську не як іноземну
@mariia_babii
5 күн бұрын
@@ОксанаКисель-б8т Це, може, суто для їхньої школи були щоденники, але там дійсно був такий предмет і українська в розділі іноземних, чесно:) Моя мама ще носила той щоденник показувати в себе на роботі і всі дивувалися. На жаль, я його викинула разом зі всякими шкільними зошитами, тепер шкодую. Але я ні в якому разі не сумніваюся, що діти зі східних областей мали нормальну освіту, підручники і вчителів. І навіть якщо були такі випадки, як з цим щоденником, то це не означає, що діти так і сприймали українську мову. Дівчинка, яка подарувала мені той самий щоденник, якраз дуже добре говорила українською, хоча в повсякденні користувалась російською.
@sofia_varych
3 күн бұрын
я 93-го року, з Донецька. нам роздавали щоденники від фк "шахтар", смаколики вже не пам'ятаю від кого і в першому класі подарували якийсь посібник від на той час губернатора януковича. але починаючи з 5-го класу мої батьки були змушені купляти підручники, бо школа не могла забезпечити укрїнські класи. Відмовитись від уроків російської можливості не було. У 8-му класі ситуація з підручниками покращилась, але з викладачами, які могли б викладати українською - зовсім ні. в технікумі взагалі всі дисципліни (окрім української мови) викладались російською. Дипломну роботу писали лише декілька людей українською, тому що "міносвіти змусило мати якийсь процент українською, так що діти вибачте". Я була єдиною, хто за власним бажанням писав українською. Захист був російською. В Університеті окрім "Ділова українська мова" були 2 викладачі, які викладали українською згідно законодавства, філософія (стільки галасу було з "ми нєпанімаєм") та історія України. В 2014 році, коли я закінчувала 3-й курс, викладачі вибачались, що матеріали українською (не всі), багато "розумних" студентів казали знов, що вони "нєпанімають", але як тоді вони вступили у той ВНЗ, якщо українська мова обов'язкова при вступі, не знаю Перевелась на навчання в Полтаву, там ситуація була краща, але всі ресурси, методичні матеріали в 14-16 роках здебільшого були російською, але велась робота над їх перекладами в межах ВНЗ. В гуртожитку багато студентів намагались говорити російською, бо боялися, що їх будуть утотожнювати із селом. Тому якось так. Але я не виключаю, що в інших школах ситуація з тими самими підручниками і викладачами могла бути інакшою. Тому мій досвід переносити на 100% навчальних закладів в Донецьку теж не варто)
@os07
Күн бұрын
😮
@helenstar473
6 күн бұрын
Отой маразм з вирізками з газет називався"політінформація". У нас був раз на тиждень нульовим уроком. Доречі,коли я вчилася,у нашому класі приблизно п'ятеро дітей не вивчали українську по"состоянию здоровья"...🤬 Тобто англійську можна,а українську -ні.
6 күн бұрын
Чєлюсть!
@ТатянаКобзар
6 күн бұрын
Аа... Так. І в нас таке було. І політ інформація і вивчення мови.
@annaanna9708
6 күн бұрын
О, так, я та дитина, котра не вчила українську мову, через стан здоров'я...була, по пів року в лікарні, але математика та родная речь учила, тільки два предмета, а потім вже по накатаній, просто не вчила в старших класах (((мої рідні не парилися , через це😢.
@oksanakotan2900
6 күн бұрын
Я оце коли вперше почула- офігіла. Якщо звільнення з фіз-ри я розумію (за станом здоров’я), то звільнення з мови😮😮 це типу теж за станом ментального здоров’я?? Цікаво, це лише в Запорізькій обл таке практикували???
@oksanakotan2900
6 күн бұрын
@@annaanna9708ви з Запоріжжя?
@Oksana_Sobko
6 күн бұрын
Я не все пам'ятаю з почат кових класів школи, але мені повезло народитись на Львівщині, то Слава Богу не бачила і не чула про радную речь і руській радной язик, але книги з шароварами та україночки у віночках, то такі картинки в голові випливають, але окрім того найбільша шкільна травма це сиди мовчки, не повертайся, не бігай, не кричи не не не. Завжди якісь заборони. Хоча я пішла до школи у 2001 році. І нещодавно згадували, що для мене було страшно іти на урок читання, бо знову буде перевірка на швидкість і інші прочитають 60 слів в хвилину, а я всього 33 і нахіба було читання на швидкість. Досі не розумію, як це допоможе зрозуміти сенс прочитаного
@alisafinlandese
5 күн бұрын
Я зараз у Фінляндії, і тут книга «Покоління Z» у великих книгарнях на вітринах з підписом: «Вперше - широкий спектр інформації для фінів про те, чому Росія і її громадяни не стануть ліберальними, навіть коли війна В Україні закінчиться, і навіть якби Путін пішов би з влади.» Це дуже тішить. Купила. Вже дочитую. Всім рекомендую!
@Marina-yx6iy
6 күн бұрын
Чудовий цікавий випуск, прослухала на одному диханні ❤❤❤ немає здивування, чому в 2000 роках досі дітей вчили по росйським книгам...бо при владі були колишні партийні діячі, для них росія була рідною
@ihorbaran450
6 күн бұрын
Подяка за правду 🎉💙🇺🇦👌✌️
@АняАня-й7т
6 күн бұрын
У Морозенка на каналі є діалог з таджиком який доводив!, що у Таджикистану не має історії, і, взагалі, країна нікчемна її хтось придумав 😢
@totneznakto
5 күн бұрын
Історія Таджикістана дуже заплутана і в принципі той таджикистанець є в чомусь правий. Той край разом з сучасним Узбекистаном є історичною Согдіаною і обидва таджицький і узбекський є одним з одним пов'язані.
@claraoswald7092
6 күн бұрын
Дякую Берроузу і Азімову за формування моєї особистості.
@hanna-yc
2 күн бұрын
Моє ставлення до темношкірих людей було завжди упередженим: що вони дурні та безкультурні, що вони є дикунамм. В першу чергу, через расистські коментарі мого батька-росіянина. Наразі я маю серед знайомих двох темношкірих людей - британо-данця та конголеза, що проживає на дві європейські країни. Це неймовірно цікаві та талановиті люди, дуже розумні чоловіки, з якими завжди цікаво спілкуватись та які завжди з повагою ставляться до мене. Якби ви тільки знали, як мені соромно за те, що я досі десь всередені себе маю ті дурні упередження... сподіваюсь, одного дня я остаточно їх позбудусь
@inna-bo19nov
5 күн бұрын
Розповім і я коротеньку історію про Лєніна. Моя старша донька 1992 р.н. У середини нульових, 22 апрєля)), збираючи її до школи заплітала волосся, при цьому був увімкнений телевізор. В новинах показали репортаж де запитували школярів чи відомо їм хто такий Володимир Лєнін. Ніхто або майже ніхто з дітей не знав що це за діяч). І тут мені стало цікаво чи відомо щось моїй донці. Коли я спитала: "Наталю. а ти знаєш хто такий Лєнін?" Її відповідь мене змусила реготати так, що напевне весь будинок чув. Вона с серйозним обличчям, без жодної емоції каже: "Космонавт". Цей день запамʼятала на все життя)))))) Тоді я вперше усвідомила величезний відрив у часі, якщо можна так висловитись, Тобто я, яка у школі про Лєніна не знала хіба що скільки разів він ходить до туалету і моя донька: "КОСМОНАВТ"))))))) PS Розмовляли ми тоді московським язиком і доньки мої, на превеликий жаль, вчилися у російськомовній школі бо такі школи у Кривому Розі вважалися "сильними".
@vahshiM
4 күн бұрын
ОБОЖНЮЮ ❤❤❤ тяжкий такий день у такі тяжкі часи, а тут включаєш Таню і додому ментально повертаєшся, і слухаєш гарний матеріал дуже толком викладений, і посміятися і поплакати, як то кажуть. Ульот угар часом буває як заржу на всю хату. І дихається легше. Дякую, Таню, за гарну роботу❤.
@olhahrynchyshyn4157
6 күн бұрын
Дякую за ваші етери🇺🇦
@satusatu1635
6 күн бұрын
І сталєтніє дуби, бєрьози, єлі Он валіл двіженієм рукі. Мужикі спрасілі: «Кто ти?» - «Лєнін!» І о…дєнєлі мужикі.
@ВаляБогомолова-н2р
6 күн бұрын
В мене в школі була "рУсская література" і я не розуміла навіщо в українській школі "ОСЬ ЦЕ"🤷 Мене мама казала "Що це потрібно - вчи" в мене питання, А навіщо...??? В школі по руззкому язику в мене було завжди 3 бала і з мене завжди вчителька знущалась. Це прям капец!!! П саме головне, що казала батькам, а вони нічого не робили. Я 1993 року народження
@garkin4339
4 күн бұрын
Дякую Тетяна за Вашу роботу та етери. Додивився 02.10.24
@DrunkaDara
6 күн бұрын
Що вам сказати! Я в 2004му в київському медичному коледжі N3 профільний предмет анатомію змушена була слухати від викладачки роzzійською бо вся группа, окрім мене не однієї, була не проти. Я на льоту записувала все що диктувала викладачка українською… Нажаль зараз далеко від дому і конспект той не знайду 😢 І це Київ! Державний навчальний заклад! 2004 чи то 5й рік! Ох дуже сподіваюсь, хоча і маю сумніви, що тій курві порівняли щелепи обстріли її братья 🥴 А ще там же була чудова вчителька української мови і літератури яка на переві з колегами спілкувалася тією ж таки рабсіянською, я її любила і люблю як викладачку і ставили ми разом виставу «на перші гулі», але от думаю що вона усвідомила свою помилку швидко
@denys_chupryna
5 күн бұрын
Дуже дякую за це надзвичайно важливе та інформативне відео! Ви глибоко розкрили тему колективної пам'яті, показавши, як російська пропаганда десятиліттями впливала на свідомість українських дітей. Дуже цікаво дізнатися про африканський досвід та паралелі з українською ситуацією. Ваша робота допомагає зрозуміти, як важливо боротися за справжню історію та культуру. Захоплююче і актуальне дослідження - чекаю на нові випуски!
@allaholovko1065
4 күн бұрын
саме дивлюся Ваш ефір, пані Тетяною Дуже дякую, що підіймаєте такі важливі теми. Жахливо, що українських дітей ось так переформатовували, підсовуючи їм болотяну культуру. Я давно рефлексую щодо цього. Я 1997 року народження, народилася та більшість свого життя провела у Харкові, де російської було достатньо. Я навчалася у класі з болотяною мовою навчання (так, зараз це звучить абсурдно, але у багатьох школах були такі класи). Не дивлячись на те, що у нас було небагато уроків з української мови та літератури, проблем з українською у мене не було. Але зараз не можу змиритися з цим, що я чи не усе своє дитинство читала болотяну літературу, слухала пісні цією мовою, відмінно знала цю мову (в Україні навіть проводилися конкурси знавців болотяної мови на різних рівнях - найвищий був Всеукраїнський, на який я потрапила, коли закінчувала 11 клас). Сподіваюся, що майбутні покоління українців все ж якнайдалі відійдуть від болотяної мови, культури і т. п. і все ж таки відродять у собі українське. Пані Тетяно, дуже Вам дякую за Ваші ефіри ❤❤❤
@AnnaAnna-qk1em
6 күн бұрын
О,ця червона книга «родная речь» була і в мене(навчалась у Криму)така ж сама.
@ВікторіяКовтун-э8ы
6 күн бұрын
Мої підручники та зошити знаходяться в окупованому місті Генічеськ😢
@nataliiaenglert877
5 күн бұрын
Дякую❤
@ТетянаЛуценко-щ4щ
6 күн бұрын
Класний етер! Це ж скільки архівних відео треба передивитися! ❤ Ленін - то моє найбільше розчарування у першому класі. Дошкільнятком читала згадані "Малятко", "Дванадцять місяців" , дитячі книжки видавництва "Веселка". Найбільше за все любила "Барвінок", він був якимсь найбільш українським, не таким совковим. Українські журнали вважались якоюсь екзотикою, бо всі поголів виписувли "весельіе картинки", вони в мене теж були. Любила дитячі віршики Тичини. І от на цьому вайбі лісових дзвіночків пішла у школу. Дорослі налаштовували, що в школі буде цікаво. І тут мене спіткало тотальне розчаруваняя з найпершого ж уроку з перших же сторінок букваря - багато червоного, кремль, гімн срср і фейс лєніна на всю сторінку, далі - "рама мьіла маму" і інше нудне про дружбу народів. Задали зразу вивчити гімн, а я боялась відкрити буквар, бо там був лєнін, а я знала, що він вже давно помер і що його чимось намазали і не поховали по-людськи, а показують усім десь на червоній площі, а він жовтіє. Було страшно дуже... А гімн той клятий так вкарбувався, що досі пам'ятаю. А нахіба питається?!
@ni7739
6 күн бұрын
Дякую, це й про мене)
@putsvirinok
6 күн бұрын
Я 94' року випуска, але малою в початкових класах ходили цитували слова Леніна "учиться, учиться и еще раз учиться", хоча навіть поняття не мали хто то є, той Лєнін🫠 Пи.Си все, що пережила дівчина з Запоріжжя, переживала і я з Луганська. Тільки, коли я це розказую ,мені ніхто не вірить, бо "такого ж не могло бути в незалежній Україні в 00' " Якщо досліджувати програму, то в нас були російські і українські класи навчання з 5го класу. Це роздвоєння, здається, скасували в +-2013 роках. Так на ці класи в нас були різні підручники, української мови/літератури, Історії України, Всесвітньої історії. Ми навіть порівнювали тоді книги мови та історі з українських та російських класах, і вони різнилися, при чому, ми дітьми могли помітити тоді відмінності, але пояснити нам "чому так" ніхто не міг. Або не хотів (?) Пи.пи.си до сих пір в голові картина вчительки молодших класів в 2003 році, коли вона нам казала на уроці "Луганск все рівно будет с расісєй, потому что Луганск будет расієй ". Мені вкарбувалось це в пам'ять, бо незважаючи на мій малий вік в 3му класі, я вже не розуміла, чому це українське місто Луганськ має бути росію, якшо ми в Україні? Тому так, нам срали в мізки з самих шкільних парт.
@dracomalfoy547
4 күн бұрын
Моя дочка пішла до першого класу в 2013 в Донецьку в російський клас. Просто тому, що в український клас неможливо було попасти через кількість бажаючих🤷♀️Підручник для роскласів з української мови був жахливий. Але наша чудова вчителька зробила все, щоб діти вчили українську повноцінно.
@mitchk1145
6 күн бұрын
Ми вже порівнюємо Українську історію з Нігерійською, браво дуже успішне порівняння... Якщо рососісія досі не може від'їбатись від нас і жити своїм життям то Чимаманда навпаки не може від'їбатись від західного світу ниючи на конфернціях, про те які вони унікальні, смокчуть інвестиції всього світу. Ви так саме, як нічого не знаєте про США і внутрішню кухню так само не знаєте нічого про відносини західного світу із Африкою! Виявляється усі імперії однакові усі погані.... ВУАУ....Браво!!! чимаманда, вокзал, нігерія!
@მეწამულიბადრიჯანი
6 күн бұрын
A story of my Soviet childhood much like that of ginger beer by Chimamanda: I would read books by Astrid Lindgren and had mixed feelings of curiosity & deprivation about liquorice. When the borders opened up & I was able to visit Sweden, I bought some on my very first visit to a supermarket there. What holy shit it turned out to be. Never ever again have I put a piece of that horror in my mouth. Вибачайте за англійську: розумію українську досить добре, але ніколи не навчався писати. УКРАЇНА ПЕРЕМОЖЕ! 🇺🇦✌
6 күн бұрын
О! У мене з лакрицею та ж історія. Тіки після Мері Поппінс)))
@lesiakachalo5518
6 күн бұрын
Я у дитинстві дуже любила книжечку з віршиками «Дятлик школу відкриває». Вона просочена українськими орнаментами і цікавезна, АЛЕ … нещодавно знайшла її в гуглі та прозріла з перших віршиків про 🤦🏻♀️першотравень. Та гарних віршиків там все ж таки багато. Раджу знайти. Дякую за вашу неймовірну роботу!🥰
@SensePilot
6 күн бұрын
Як казав один прото-хароший руське: лєнін - гріб. Перебір з кількістю добрих очей ліліча відчувався з перших років школи... ...особливо вкурлював віктимний кучеряш на жовтенятстких зірочках.
@mary-anna8298
6 күн бұрын
Анекдот: Веде вихователька дітей на прогулянку. З кущів вибігає їжак. Вихователька: - Діти, хто скаже, хто це? Діти не відповідають. Вихователька: - Ми ж про нього пісеньки співали, віршики розповідали. Одна дівчинка підходить до їжака й каже: - Ось ти який, дєдушка лєнін. Чим починався мій Буквар у 1 кл. Віршиком: Все починається в житті з малого, З зернини хліб, з промінчика зоря. І ленін сам важку свою дорогу Почав також колись із букваря. Це на фоні картинки, де ульянов-гімназист іде з букварем у руці. Вірш Рильського про леніна: "Хлопченя з розумними очима, із чолом високим та ясним, гріє серце постать ця любима, це обличчя рідне нам усім". Далі: "виріс той з маленького хлопчини, хто велику партію створив" У школі нас ганяли на заходи, приурочені різним радянським датам. Ми це називали "ходити на привітання". Привітання полягало в тому, що ми в парадній шкільній формі (дівчатка в білих фартушках, хлопчики в білих сорочках і піджачках, ну й звичайно всі в піонерських галстучках) мали зайти до залу, піднявши салют, і постояти в проходах, а група, яка виходила на сцену, читала віршики. І ось пам'ятаю один віршик: "что б вы сделали, ребята, если б ленин к нам пришел? - я ему отдал бы рапорт. - я б стихи ему прочел. - я б сказала: хорошо мы, дружно, весело живем". Далі не пам'ятаю. Потім ми так само, піднявши салют, мали вийти із залу, під звуки пісні "взвейтесь кострами, синие ночи", під яку власне й заходили. Школи у нас всі завжди були україномовні, й ті урочисті засідання проводили українською, але віршики піонери читали російською, хоча українською теж. Такий от був мовний вінегрет. Багато ще чого такого можна пригадати. Але найбільший трешак був, коли помирали радянські лідери. Коли помер брєжнєв, пам'ятаю, заняття скасували. Але наказали прийти до школи пізніше ніж зазвичай. Усіх зігнали до їдальні й спортзалу (актового залу в школі не було), де встановили по телевізору, і ми дивилися трансляцію похорону. Коли помирали андропов і черненко, заняття були, але скасовували уроки, на яких могло бути багато шуму (фізкультуру й співи). Відбувався мітинг, присвячений пам'яті вождя, і так само перегляд похорону. Після того, як труну опускали в яму у крємльовской стєни, давали якісь там залпи з якихось орудій. Зупиняли роботу на скількись там хвилин усі підприємства й організації (принаймні так казали) і здається 5 хв. давали гудки всі фабрики й заводи. І ось значить починають гудіти всі ті підприємства, нам наказують підняти салют (руку тримати, зігнувши в лікті над головою - пояснюю для тих, хто може не знає). Ну як це витримати? Багато хто опускав руку й стряхував або підпирав другою рукою. Потім за таке "неподобство" отримали наганяй від класної. Це про похорон черненка розповідаю. Коли на пост керманича союзу призначили горбачова, якому було лише 54 роки, який юним виглядів на фоні тих дідів, навіть ми, діти, дивувалися, як таке в нас може бути.
@lesiaklymenko813
6 күн бұрын
До сих пір пам'ятаю вірш та інтонацію з якою вчила в 1987 р "все починається з малого..." і маленького кучрявого Ленінятка
@ОльгаР-е6ы
6 күн бұрын
Сміх крізь сльози. Справжній фарс. На жаль діти - перші постраждалі.
@ValeriyTaranchenko
6 күн бұрын
Спасибо за Ваши передачи вытравливающие московию с умов украинцев.
@MrCatsky-pg9yx
5 күн бұрын
Схвальний коментар на підтримку цього каналу та щира подяка за гарну роботу. Всіляких успіхів та творчої наснаги автору.
@markevychmariya
5 күн бұрын
Мій син уже 3 роки що в хайскулі і в університеті все піднімає теми про наш народ про наші великі історичні і важливі події на дебатах. Але це важко. Десь пропихаємо, щоб все ж не «заглушували наші голоси». Багато тем піднімали. Деякі навіть підсміювались, типу що за видумки і т д Але все д по універам США мій син виносить на політич дебати хоча б одну тему про укр історію і наслідки. Що раджу кожному де є можливість не мовчати.
@vi_el_di
6 күн бұрын
Я застала ще той час, коли з 2 по 9 клас вивчалась російська мова. І так вийшло, що я ніколи не розуміла навіщо, і в мене стоїть в атестаті якихось 7 балів. Але що мене найбільше засмучує, що я досі памʼятаю багато дурних правил з російської мови по типу «ж ш пиши с и» 🫠🫠🫠 я хочу щоб це вилетіло з мого мозку назавжди
@ОльгаР-е6ы
6 күн бұрын
Ми - довбаний "Запавєднік русскава языка". Ну, ви ж у курсі, що росіяни своєї радной рєчі не знають, пишуть зі 100 помилками в реченні. Їм лінь і вчитись, і вчити. За совєтів та царату вони забирали найкращих з нас на расію, щоб ми або вчили лєнінізму та грамоті їхніх лінивих дітей, або йшли на Колиму. А замість наших присилали своїх партработніков. Ну, і хто ж буде в імперії навчати російській мові інші народи? В рф - самі "мальіє народнасті" це більшість: казахи, тувинці, татари та інші східняки.
@ІринаСлободяник-з5э
3 күн бұрын
Треба і мої старі книжки вам переслати. Дякую ❤️
@lubomirkovalenko
6 күн бұрын
Ух ти👍
@mary-anna8298
6 күн бұрын
Пам'ятаю ту казочку про ізбушку лєдяную. Це щось для мене було неприємне й холодне, як і пісенька про зиму, яка снєжки саліла. Хоча зиму взагалі любила. У тому конкретному випадку, якщо це було завдання з мови, то це просто цитата з казки, мовою, якою вона була складена. Але, думаю, що при незалежності вже російську мову дійсно не вивчали так, як повинні вивчати мову будь-яку. Так, як іноземні вчили при союзі, та й при незалежності теж.
@vovapasta
6 күн бұрын
Дякую за цікаву розповідь
@juliyazaulychna3651
5 күн бұрын
Який класний хлопчик, розповідає про вечорниці… цікаво де він зараз є..)
@ЕленаКузьменко-ч2р
5 күн бұрын
Ооо, дєдушка лєнін. Я пам"ятаю, як в шкільній чи районній бібліотеці завжди шукала книги про нього. Це такі були цікаві книжки тоді для мене. Капець. Дякую господу чи хз кому, що це не вплинуло на мене аж так, щоб не лікувалось😂. Моя дитина 1995 року, вона дивиться вас,Таню, тож, можливо і комент тут є з цього прикладу, я не пам"ятаю, але спитаю в неї чи була в неї родная рЕчь чи подібна хуйня в школі...
@LuMariia
4 күн бұрын
В мене був саме такий підручник родної рєчі. А ще була новенька велика й красива книга з історії України, яку неможливо було читати щоб хоч щось зрозуміти, бо текст був маленький у трьох стовпчиках, написан таким стилем, що розум вимикався вже після першого рядка. Саме для школярів. То нікому не заважало, бо ніхто цей предмет й не викладав. Вимога була робити вдома конспекти з цього підручника. Чим більший конспект, тим краще. А на уроках пристаріла вчителька розповідала нам про своє світле ставлення до комуністичного суспільства. Лише зараз я розумію, чому підручник був саме таким. Розумію, що то не я була тупа, то було треба, щоб я себе саме так почувала. Біль. Зараз серце крається за рідних, що на Донбасі. За весь час окупації, єдине, що росія зробила в моєму рідному місті, це - побудувала алею янголів (от гадки не мала, що то таке, коли мама мені про це вперше розповідала кілька років назад), відремонтувала школу (тут перед очима постає племінник на утренику у зеленій пілотці) і поставила дитячий майданчик на головній площі ледве живого міста. Лікарні немає, школа є. І все це за підтримки.... башкортостана! Башкіри робили ремонт в моїй школі!!! "росія Україну ніколи не кине, завжди допоможе" - крутятсья в голові останні слова від моєї хрещеної перед тим, як я її всюди заблокувала. Мої племінники ходять в цю школу... мені страшно й боляче від цього. Від того, що я не можу нічого зробити. Від того, що в мене більше немає моєї родини, яка мене знає і розуміє... Тетяно, дякую вам за все, що ви робите. Велике вам дякую.
@Xxxana-rr7ej
6 күн бұрын
Я 95 року, але теж вчила руссскій, тому, що нам давали на вибір або німецьку вчити, або руссскій. Чомусь мама на той момент обрала вєлікій і магучій, хоча в сім'ї ніхто ніколи на ньому не розмовляв і вони зовсім не були його шанувальниками. Можливо, це пов'язано із тим, що вона відчувала сором через незнання язика, тому хотіла, щоб у мене такого не було. Та я в дитинстві навіть на уроках руссского спілкувалась українською, як і зі всіма друзями рускагаварящими, чомусь у мене ніколи не виникало думки в дитинстві переходити на нього. Вже потім я ковтнула свою порцію гімна і спілкувалась якийсь час язиком, але в дитинстві то було нереально зробити. Навіть з родичами з сосії ми завжди спілкувались українською
@alisaivanova8003
6 күн бұрын
Щиро дякую за вашу роботу. Молодець. Здоров'я та наснаги. Тримайтесь. Вподобайка ❤❤❤
@user0ira
6 күн бұрын
Я в дитинстві любила читати, тож ще в молодших класах перечитала вдома книжки з укр.літ, іноді із зарубіжної, для старших класів. Нічого особливо не розуміла з тих творів Українки, Вовчка, Мирного, так, як розумію їх в дорослому віці. Але колись знайшла книжку з оповіданнями про доброго дєдушку лєніна. Хз звідки вона взялася, чи то віддав хтось, чи то ще батьки по ній вчилися, але спробувала почитати і взагалі не зрозуміла. Суцільне облизування лєніна, який він добрий і класний, і в усьому майстер) і книжка була саме дитяча. Може і зараз десь на горищі валяється
@byzantologyst
2 күн бұрын
Я також з Жидачівського району Львівської області, народилася за тиждень до проголошення незалежності. Хрестили мене в церкві у сусідньому селі, бо в нашому церква була закрита і лише через рік почала ремонтні, відновлювальні роботи. Моя мама з Радехівщини на Львівщині. Розповідала, що у 8 класі попри заборону вони з однокласниками пішли до церкви на Великдень. Класна керівничка їхала за ними на велосипеді та била палкою по спинах...
@rina.2832
6 күн бұрын
Look at the roots, not at the woods. Дивіться на коріння, а не на ліси....Це точно так, як про початок історії США треба говорити про first nations (народ індіанців) та з чого все починалось, і дійсно не розпинатися про часи конфедирації, і війну півдня і півночі, як основоположні віхи історії Америки. Тому для українців треба прийти в точку, коли ми розповімо світу про нас і нашу правду, що явно є не тою шароварщиною, яку насаджають всім навколо.
@jasmineflower299
5 күн бұрын
1:05:10 так, тоді такі речі були дуже модні. Я в 5 чи 6 класі у нас були подібні вечорниці. Я була головною господинею. Носила в школу макітру для декорацій. Моя баба тоді заборонила повертатися додому, якщо розібʼю ту макітру. Я з нею як із зіницею ока. От чесно, досі памʼятаю те відчуття страху як поверталася додому, надворі темно і слизько, зима, і я в голові прокручую варіанти як краще падати, якщо послизнуся на снігу, аби не впасти на ту макітру, аби тільки донести її цілу додому. 5 чи 6 клас, зима 93/94 чи 94/95 року. P.S. Макітра вціліла. Деякі з дітей тоді вперше побачили макогін, який я носила разом з макітрою.
@UlianaZaitseva
5 күн бұрын
До теми про комунізм і гуцулів. Читала в книзі "Мова -меч", коломийку після приходу совєтів. "Два соколи" " А от цих соколів та всі добре знають. Перший сокіл Лєнін, другий сокіл Сталін"
@valeriyachechotkina1722
5 күн бұрын
Я з Луганська і також 96го року. У нас підручники українською зʼявились класі в 10му, і це було якоюсь диковиною. А школи де викладали українською…. Невпевнена чи такі були. У районній школі раз на пару років набирали клас українською 🤨😏😏😏 А от бабуся (вчителька в селі в області) абсолютно всі підручники мала українською. Ото таке
@ВолодимирДенисов-е5м
6 күн бұрын
Тетяно,нема слів - Ви молодець.
@ЛесяТкачевко
5 күн бұрын
Маю свою історію про те, як "ламали". У 1965 році тату вдалося домовитися щоб мене зареєстрували як Лесю у свідоцтві про народження, бо не дозволяли "язичницькі" імена. У 5 класі я потрапила до вчительки укр. мови Чирко людмили олександрівни. Вона змусила мене принести свідоцтво про народження, бо Лесі не могло бути. Діти її відверто не любили, але боялися. Йдеться про українську школу в центрі Києва. Впевнена, що таке "чирко" сиділо в кожній школі.
@ОксанаВасилик-г4н
5 күн бұрын
Дивно, що татові це вдалося, бо й у 80-х Лесь записували Олександрами. Цікаво, як та вчителька називала дітей? Іван чи Ваня, Олександра чи Саша (підозрюю, що вас хотіла Сашею чи Шурою називати 😊). Бо в нас була така вчителька (теж української), яка Івана називала Ванею (мене це жахливо бісило). Це Франківськ, хоча вчителька десь з центра України
@NinaSolomko-l9m
6 күн бұрын
Дякую за етер❤ як завжди, в 10! В мене теж і досі є книжечка про лубяную ізбушку 🤦♀️
@jasmineflower299
6 күн бұрын
22:56 Таню, мушу не погодитись. Історія рідного краю була у всіх. У нас теж була, і там ми вивчали все про Рівненську область, Волинь, Полісся і Поділ. На мою думку, це не була пропаганда, а просто загальна назва для зручності використання у всіх куточках Украіни, зважаючи на централізацію освіти, освітніх планів і тд
@Білас-щ2д
6 күн бұрын
Тетяна талатище і роботяга,дяка вам і вподобайка на підтримку вашого каналу
@ЮлияРепета
Күн бұрын
Українська народна казка «Ленінська правда» у мене була окремою брошурою.
@toshyk-gt4pq
6 күн бұрын
Я пішла в школу в 95 році,єдина школа на місто ,де були ще останні російські класи,але до них вже дітей не набирали. Але ми не вчили російської і на зарубіжній скорочено читали перекладені українською російські твори. А на українській літературі ми вивчали повні українські твори. Вдячна вчителям, що не забивали мені голову " велікой класикой" і коли вже виросла не розуміла цього пафосу, ти що не читала " войну і мір"? Ні ,не читала, зате читала Котляревського, Іван Нечуй-Левицького та інших, які визивали в мене почуття.
@АлінаСолнишкіна
3 күн бұрын
Обожнюю читати Чімама́нду Нґо́зі Аді́чі. Прочитала романи «Половина жовтого сонця», «Американські реалії» (Americanah), «Пурпуровий гібіскус». TEDx розчарував. Хоча така поведінка притаманні і зарубіжним науковим конференціям, на превеликий жаль.
@yuliaukrainian8493
6 күн бұрын
Я пішла в школу в 1988 році. Навіть рік піонеркою була. В мене така каша зі школи в голові. Вони самі не знали, як треба нас вчить. Були батькі, що звільняли своїх дітей від вивчення української мови. Якийсь період була оця "політінформація" і ніхто не розумів навіщо... Травмовані школою перехідного періоду 😢
@annazhuravlova
5 күн бұрын
Буквально перед початком перегладу. Погортала книжку Чиманади Нгозі Адіче, бо лежить вже більше місяця на столику біля ліжка. Це знак!
@paniTetianka
6 күн бұрын
Мої діти 2009 року народження не змогли в школі читати російською. В мене була купа книг "Мауглі, наприклад, лише російською. Мені довелося їх викинути і купувати видання вже українською. Пушкіна в 5 класі я намагалась читати з ними, був впрограмі, але вони просто не розуміли тих застарілих слів. І це прекрасно. Хоча, на жаль, ще багато підручників попри всі зміни є перекладами-відголосками ще радянських. В мене є збірник диктантів за 1997 рік, Лєніна вже не було, але більшість текстів з сучасними дітьми писати вже не можна
@alena-ho5cn
6 күн бұрын
18.49 в нас по понеділкам якраз з 4го класу перед уроками на 15 хвилин було обов'язкове заняття"політінформатика" ніби звалося. Потрібно було вирізати з газет якісь новини і зачитати у класі😢😢😢. Новини вибирати не любила, вирізала будь що, що потрапило в поле зору. Але вчителька завжди намагалася говорити з нами про важливі на той момент новини, і то був капець. Мій 4ий клас припав на 89-90 рік: комунізм, комсомол, піонери...я всього цього не розуміла і від того, що це нав'язувалося звідусіль(окрім дома) я цього боялася. Піонери і комсомольці мене лякали тому, видно, що їм приписували виключно позитивні якості характеру, поведінки, вони -взірець для всіх....безтправа на помилки...для моєї психіки було забагато цього всього, я боялася , що не виправдаю таких сподівань і що з мене нічого путнього не вийде😢😢😢... в нас на 3ьому поверсі була комсомольська кімната, де проводилися якісь збори і де були всі ці реквізт комуністичні(прапори, плакати,барабани, все переважно червоне), і я просто боялася проходити повз цього кабінету, якось підсвідомо вважала себе недостатньо "'святою" щоб мати право туди навіть глянути... зараз пишу і в мене мурахи від згаданого страху того...
@mary-anna8298
6 күн бұрын
ПолітІНФОРМАЦІЯ. Ми приходили до школи на 8.15. Уроки були з 8.30. А з 8.15: понеділок - построєння, середа - радіогазета, п'ятниця - політінформація, решта днів - ранкова зарядка.
@ІринаСоловка-ц5л
4 күн бұрын
❤
@AlinkaMosendz
6 күн бұрын
Хо-хо! А я з собою забрала збірку українських казок 1990 видання Веселки і нещодавно я дійшла до передмови і от це тепер думаю прочитати повністю і написати про це пост у порівнянні із тією збіркою казок від Абабагаламаги
@ValeriyKudlai
4 күн бұрын
Це називалося політінформація. У вівторок ми йшли в школу не на 8.30 як кожного дня, а на 8.00, бо півгодини до уроків була політінформація. На неї треба було вирізати з газети вирізку про надої, гектари та інші досягнення комуняцької влади. Не знаєш ніфіга, а віщаєш.
@os07
Күн бұрын
Як згадаю, так і оскома від цього нападає. Нам, у нас до речі, на початок 90-х усього декілька шкіл було українських з 55 ( Південь ), навіть до 2018 ще була одна чи дві,де викладали російською. Ще б пак, навіть були противники їх закриття
@frauweiss4135
5 күн бұрын
Тетяна… я теж 96го, Дніпро. памʼятаю теж цю радную рєчь 😮 і здається мені, що нам давали її в школі. В мене не залишись багато зошитів чи книжок з того часу.. але мене зараз наче по голові вдарило, як побачила той підручник 🫠🫠🫠
@dannikova
6 күн бұрын
Боже, які вони огидні, ці їхні журналісти, які так відверто демонструють своє невігластво, свою узкість
@Snup1995ii
6 күн бұрын
Порівнювати Україну і Африку, можна але а даному випадку є нюанс. Англійська/Британська культура витіснила африканську, не тільки із-за мови, але із-за того що африканські пісні і творчість відстали від світу не на пару десятків років, а на пару сотень, тому вона з тріском провалилася серед нового покоління. І не забувайте нюанси, бо африканська культура це також рабство (і без білих колонізаторів, а своє рідне), геноцид і завоювання менших племен, та загалом дуже сумнівні практики щодо жінок, які навіть 1000 років назад в Європі вважалися дикунством.
@anastasiia1581
4 күн бұрын
"і ленін сам важку свою дорогу почав також колись із букваря". тьху блін. навіки вʼївся цей віршик з першої сторінки букварика 1991 року
@oksanakotan2900
6 күн бұрын
Про що ми говоримо?? Я жила в Польщі, місто Познань на вулиці Буніна🤦🏽♀️🤦🏽♀️ Карл, Івана Буніна. А знаєте які вулиці паралельно йдуть?? Вулиця О. Пушкіна, М. Лєрмонтова, А. Чехова, Н. Гоголя, Л. Толстоя (ахаха, так саме отак). Це все перетинає вулиця Літерацка. А далі йдуть вже вулиці Парандовського, Кубяка та інших польських письменників. 🤦🏽♀️
@mary-anna8298
6 күн бұрын
Колишній соцтабір🤷♀️
@paulinn.n
3 күн бұрын
Я 1995 року народження і в нас була книга в школі «родная рєч»🗿 предмет так і називався. Тобто українська мова - як просто мова, а рос, як родная рєч. Але потім Українська була - рідна мова, рос - просто рос, а потім її взагалі відмінили.
@NinaSolomko-l9m
6 күн бұрын
Я й досі не знаю значення слова «лубяная» і мені не соромно. Але піду гляну значення🤪😅
@lidiarapp7232
6 күн бұрын
1:03:55 такой мальчик артистичный, интересно, как его судьба сложилась🥲
@totneznakto
5 күн бұрын
Родная рэч 🙂
@ostapyarema2358
6 күн бұрын
Я з 1985 року. До школи пішла у 6 років у 1991 році. І у школі не вчила руцкого язіка, а літературу їхню вивчали лише на уроці зарубіжної літератури. Але, з якогось дива, ще у початковій школі, вміла читати і розуміти текст па-руцкі. А тому, що книг українською мовою майже не було. І дитяча література була вся отим-от язіком, мультики також, тому і вміла читати і розуміла, бо читати ж хотілося і дивитися мульти також, а для дітей у той час було так усього мало! Памʼятаю, вже не в такий ранній період нашої незалежности, мультфільмів показували хіба перед новинами увечері, а в неділю була передача (вже не памʼятаю, як називалася), коли цілу годину йшли анімаційні фільми і переважно не українською. А ще о 15-16 годині того ж дня вмикали повнометражний мультик. І памʼятаю, як я чекала той час, хоча жодного повнометражного не памʼятаю українською.
@ТатянаКобзар
6 күн бұрын
Дивно.. в нас була російська до 9го класу((
@ulrin6044
6 күн бұрын
Закінчила школу в 2019. Всесвітня література була така ж) Все той же образ євгєнія онєгіна, гєроя нашего врємєні і тд
@zzzztop2509
5 күн бұрын
Треба Кличку навіяти вираз ,який він любить,"" у чому правда ,брат,сєстра"" ,щоб вона в нього ,як вірус крутилась у відбитій балді.😅😊😂
@ЛенаРеменюк
5 күн бұрын
ЯКА ПРАВДА У узьких? ЦЬОГО НЕІСНУЄ В ТОМУ ПЛЕМЕНІ!💩💩💩👎👎👎👎!
@senterofnicosia
5 күн бұрын
В мене була ота «родная речь»
@VicTarasenko
6 күн бұрын
Якось році в 2016 чи 2017 бачив на ютубі кусок стріма одного мос блогера, який жалівся, що всим його друзям прийшла фін пропозиція від органів про нести павєстачку "мі жє братія, но Крим наш", а йому не прийшло.... вже наступного дня той стрім зачистили з усіх джерел, а через тиждень він цю методичку з Криму розповідав... нажаль я ці відео не зберіг, недосвідчений був😢 Так що коли здається, що вони всі дуже однаково несуть павєстку - не здається...
@jasmineflower299
5 күн бұрын
1:35:32 напевно ні, 32€ на амазоні :(
@ОксанаГуртова-г1щ
6 күн бұрын
Я помічала подібний "нєрвний тік" у багатьох любітєлєй совкарвскаваміра
@daria_miekhova
3 күн бұрын
Я народилася в 1999. І у нас був у початкових класах підручник з рос.ізика ''рєкомєндован міністєрвством абразаванія расійскай фєдєрациі''
@Kateryna.NaTfullina
6 күн бұрын
Щодо хвилини мовчання. Щодня намагаюсь зупинятись і дітей вчу, де б не була. Поки це так ненативно цікаво: я з дітьми стою посеред Сільпо, де оголошують хвилину мовчання (насправді секунд 20), а люди довкола снують і лиш деякі здивовано на нас поглядають. Але нічого, це зміниться.
@ЛенаРеменюк
5 күн бұрын
Дякуємо, що Ви це робите! ✌🇺🇦👍🏽❤
@Kateryna.NaTfullina
5 күн бұрын
@@ЛенаРеменюк це про гідність, шану, повагу і памʼять. Коли в тебе це є, то ти не зможеш робити по-інакшому🙏
@lubomirkovalenko
6 күн бұрын
Так, була уззькая література та йазик. Ми були ро з 314 здяями та палили книжки після школи.
@СвітланаДудєнкова
6 күн бұрын
Доброго дня, Тетяно. Дякую вам за вашу небайдужість. Але може ви не знаєте, що в цьому році МО обʼєднало в один предмет Історію України та Всесвітню історію, та зменшили часи викладання історії та української мови і літератури ((( так що все продовжується, нажаль (((
@dracomalfoy547
4 күн бұрын
Ого.
@ВладимирРачинский-ы8й
6 күн бұрын
Кто под елочкой стдит и ушами шевелит? И дети дружно: дедушка ленин, дедушка ленин...
@ЮлияЛымарь-м2п
6 күн бұрын
Тач... 😊
@СараКоннор-ь1ш
Күн бұрын
В мене була російська мова та література до 7 класу. Просто у 8 я перейшла в іншу школу, там цього не було. З російською було настільки складно, що доводилось ходити на додаткові заняття, шоб витягувати нормальні бали. Нашо це було українським дітям???? Вже мовчу про тих всіх Онєгіних і прочіх…. Ригня повна!
Пікірлер: 195