Пісня, що глибоко торкнула мене колись. Ще в часі карантину почула її у виконанні Соломії Мричко. Заприсяглась, що запишу.
Слова і музика Катерини Чалишевої (Яковчук-Бесараб).
Текст:
Над курганами проміння розлилось
Обняло таємний світ, незнаний світ.
Лиш темніє постать - на вершині хтось
У майбутню далечінь дає Обіт...
Приспів:
Сильно стій в бою до смерті,
Красно хай співає серце,
Обережно до зірок торкнись рукою,
Бистро думка хай летить!
Ясне полум'я волає: "Не вбивай!
Чорна куля заздрості, спини політ!
Поклади ненависті і горю край,
Пам'ятай, що ти колись давав Обіт!"
Приспів.
Знов цілує сонце силу добрих рук,
В сивині голубить білий років цвіт.
Очі дідові сміються, бо онук
У майбутню далечінь дає Обіт...
Звукозапис, зведення - Степан Горбик.
Аранжування - Валентина Славінська.
Гітара - Валентина Славінська.
Спів - Валентина Славінська.
Студія - P. toys records
Дизайн обкладинки - Марія Оленюк.
Записано в рамках проєкту до 110-ліття НСОУ "Пласт" - музичного альбому "Незламний цвіт".
Тернопіль, 2022
Негізгі бет Музыка "Пісня про Пластовий Обіт" - пластова пісня
Пікірлер