Пісня про давні часи, котра, на жаль, повністю актуальна сьогодні.
Записувала її ще восени 2021-го. Ділюсь.
Слова Леоніда Первомайського
Текст:
Від Сяну до Дону дорога лежить,
Розсідланий кінь по дорозі біжить,
Він зміряв півсвіту, скривавив копита,
Одначе не треба, не треба тужить.
І звихрена грива в нічного коня,
Ніхто по дорозі його не спиня.
Лиш дівчина плаче: "Козаче, козаче,
А я ж зостаюся на світі одна".
О ночі суворі і дні бойові!
І чоло козацьке і груди в крові.
Горять на світанні заграви багряні,
Одначе не треба, не треба тужить.
І чоло козацьке, і груди в крові,
Один він лежить у досвітній імлі.
Над ним тільки зорі та місяць в дозорі,
Та душі, що будуть ще жить на землі.
Одначе не треба, не треба тужить:
На світі лишається дівчина жить!
Далека дорога, а в серці тривога
І рання сльоза, що на віях бринить.
#пласт #україна #війна_в_україні #козаки #козацькіпісні
Звукозапис, зведення - Степан Горбик.
Аранжування - Валентина Славінська.
Бандура - Світлана Чепіль.
Гітара - Валентина Славінська.
Скрипка - Валентина Славінська.
Спів - Валентина Славінська.
Студія - P. toys records
Дизайн обкладинки - Марія Оленюк.
Записано в рамках проєкту до 110-ліття НСОУ "Пласт" - музичного альбому "Незламний цвіт".
Тернопіль, 2022
Негізгі бет Музыка "Від Сяну до Дону дорога лежить" - козацька пісня
Пікірлер: 1