Серед тисяч спокус цього світу,
У житті, що безжалісно б‘є,
Головне пам’ятати довіку,
Друже мій - ким, насправді, ти є.
Як в цей світ ти прийшов і як пі́деш.
Що залишиш вкінці по собі.
Чи когось, може, щастям наділиш,
Чи покинеш когось у журбі.
Бо звернути з дороги прямої
Може кожен - то правда життя.
Та не кожен в двобої з собою
Може зважитись на каяття.
Але ж нам не потрібно багато,
Щоби шлях свій достойно пройти.
Тож бажаю усім пам‘ятати:
Хай там що - залишаймось людьми!
#лірика #поезія #ukraine
#україна #поезіяукраїнською #вірші_українською #лірикаукраїнською #рядкиукраїнською #віршіпрокохання #чоловіча_лірика #сучасна_українська_поезія #література
#україна #поезіяукраїнською #лірика #рядкиукраїнською #сучасна_українська_поезія #література #жіноча_лірика
#українськемистецтво , #культурнізаходи , #подорожіукраїною , #освіта , #мир , #подарунки , #креатив , #вірш , #блогер , #блог
#ukraine #поэт #вірш
#вірш #вірші #поезія #творчість #поэт #київ #україна #kiev #kievblog #арт #poetry #мистецтво #література #kyiv #ukraine #блог #art
#mir711 #такніхтонекохав
Негізгі бет Серед тисяч спокус цього світу...Андрій Штомпель
Пікірлер: 2